Будь ласка, поставте оцінку Голос 1 Голос 2 Голос 3 Голос 4 Голос 5  

Програма: «Сімейна консультація»

Ведуча: Інеса Опіканець

Гості: Віталіна та Віталій Вознюки

Питання слухача: Що подружжю слід робити, щоб підтримувати стан закоханості? Чи потрібно до цього прагнути?

Віталіна: Бог створив нас такими істотами, що ми складаємося з духу, душі і тіла. Дуже важливо в шлюбі підтримувати закоханість. Якщо ми будемо живити тільки дух, але не будемо підтримувати душу, то почуття можуть швидко охолонути, перетворитися на щось буденне. Я вважаю так: якщо вогнище горить - потрібно підкладати дрова. Щоб воно не згасло, потрібно щодня його підтримувати: говорити про свої почуття чоловікові/дружині, обсипати компліментами, виражати слова поваги, любові, підбадьорення, робити якісь сюрпризи. Не потрібно дарувати щось дороге, якщо бракує фінансів. Величезний букет троянд сьогодні коштує досить багато. Подаруйте дружині одну квітку і вона подумає: «Чоловік пішов до магазину, купив особисто для мене ця квітку... Він про мене піклується». Для жінки так важлива увага… А чоловіки потребують пошани.

Віталій: Те, що Віталіна робить постійно - висловлює мені повагу – є дуже цінним. Усіх наших дітей та онуків вона налаштовує, що тато й дідусь - найголовніша людина. Наша наймолодша каже: «У мене є секрет: я найбільше люблю тата, тому що його любить мама». Для мене це найбільший доказ виявленої любові, коли таке ставлення передається іншому поколінню. Немає більшої гарантії сімейного союзу, ніж виявляти почуття на ділі.

Ведуча: Слухачі часто запитують: чоловіка/дружину дає Бог чи це вибір людини?

Віталій: Гадаю, правильно говорити про те, що без Господа не обходиться наш вибір. Але так багато людей сьогодні просто перебувають у пасивному стані, вважаючи, що Бог має привести їм половинку. Але, на превеликий жаль, після створення світу, після подій 2-3 розділів Буття, не відбувалося більше таких випадків, щоб Господь приводив комусь дружину. Тому правильно сказати, що ми робимо вибір через призму Божого Слова і принципів, які Господь заклав в шлюбі. Існують принципи Святого Писання, виконуючи які ми робимо Божий вибір. Ми часто говоримо: «Господь дав мені дружину/чоловіка». Але це не були посилка чи звістка з номером паспорта та прізвищем-ім'ям. Хоча, можливо, деякі люди з особистого досвіду можуть сказати: «Я отримала уві сні одкровення, що мого чоловіка зватимуть так-то». Правда така, що ми робимо свій вибір і ухвалюємо рішення. Тому що Бог залишив нам право вибирати. Ми рекомендуємо всім людям робити вибір і робити його праведно, на підставі тих принципів, які дав нам Господь. Але ми говоримо про цілі і якості життя, про очікування того, що бажаємо отримати. І тоді ми знаходимо, розуміючи, що шлюб, який дав Бог, допоможе одне одному відбутися. З цієї позиції ми стартуємо в нашому виборі. Можна сказати, що шлюб має бути «за розрахунком»: укладаючи союз із цією людиною, у мене досить внутрішньої сили зробити її щасливою, привести її до тієї мети, якої ми обоє згодилися досягти. Тоді такий шлюб буде безпрограшним і приведе подружжя до гармонії та щастя.

Ведуча: У вас були такі випадки, коли люди, відвідавши вашу консультацію, звинувачували Бога в тому, що вони зустрілися, але не вжилися разом?

Віталій: Так, і, мабуть, це найпоширеніша скарга, коли пари по закінченні якогось часу висувають претензії до Господа. Чому так відбувається? Ми можемо в чомусь звинувачувати, скажімо, міністра шляхів сполучення. Але не у всіх пригодах, які стаються на дорогах, винен він. Міністр створив правила дорожнього руху. А те, чи будемо ми дотримуватися цих правил, залежить від нас. Точно так само і в шлюбі - Бог створив закони для сім’ї й Він дає благословення для неї. Але я часто пояснюю так: благословення - це дозвіл, це ліцензія бути щасливим. Багато людей вважають, що коли Господь благословив, то більше нічого не треба робити. Й ось у цьому криється найбільша помилка. Оскільки сама ліцензія на те, щоб я вирощував пшеницю, не дає врожаю. Ліцензія дає мені право це здійснювати. Але мені слід підготувати ґрунт, посіяти зерно, виростити його і потім зібрати врожай. І тоді ця ліцензія буде виправдана. Точно так само і в шлюбі. Бог дає благословення для подружжя через Свої закони. Господь каже: якщо ти будеш вчиняти так, то матимеш благословення. А якщо люди не хочуть цього практикувати, то вони можуть прийти восени на поле з бажанням пожати щастя у своїх відносинах, але будуть розчарованими. Оскільки між дозволом бути щасливими і бути такими насправді існує такий принцип: «Що я зробив для щастя, що я застосував з тих принципів, з того арсеналу, який Бог для мене приготував?». Ось у чому причина розчарування. Насправді все залежить від роботи над собою, своїм характером. Адже більшість сімей зруйнувалися з трьох причин: взаємини з родичами і друзями, поводження з фінансами, а також задоволення своїх потреб... Люди розчаровуються тільки тоді, коли їхнє бажання від початку було егоїстичним. У тому, кого обрали, вони бачили відповідь на свої власні потреби. А це був егоїзм. Пішовши цією дорогою, люди на якомусь етапі отримали те, що хотіли. І коли відбулося насичення, розпочався другий етап їхнього життя: «Ми зрозуміли, що вже немає чого взяти і тоді почали пред'являти претензії один до одного, до Бога та всього оточення»...

Ведуча: А як жити без претензій? У чому рішення?

Віталіна: Напевно, найголовніше - це дозволити Ісусові стати центром сім'ї. Тому що потреби будуть завжди. Доки ми живемо на землі, ми маємо тіло, яке вимагатиме свого. Ми, звичайно, щодня намагаємося розпинати свою плоть. Але найголовніше - це дозволити Христові стати центром нашого життя, нашого серця і нашої сім'ї. Завдяки тому, що ми будемо брати у Нього силу, ми зможемо жити без претензій. І завжди, коли ми забажаємо висловити ці претензії один одному, Дух Святий скаже: «Ні. Почни з себе. Подивися на себе». І що більше ми будемо впускати Христа в нашу сім'ю, дозволяти Йому бути Головою нашої сім'ї, то легше буде долати різні обставини.

Ведуча: Це нормально - обговорювати до весілля, де зберігати шкарпетки, хто буде забирати з садка дітей і т. ін.?

Віталій: Якісь глобальні речі доводиться обговорювати до шлюбу. Але правда полягає в тому, що до весілля ми намагаємося сподобатися один одному. І ми показуємо найкращі і найсильніші наші сторони. Істина полягає в тому, що, отримавши бажане, у нас часто бракує мудрості сідати і проговорювати ці речі. На початку програми прозвучало запитання - «Чи потрібно підтримувати закоханість»? Ось вона і підтримується спілкуванням, плануванням, промовлянням дрібниць, з яких складається наше життя. Це нормально, якщо, чоловік, скажімо, допомагає дружині вдома, з дітьми, в приготуванні їжі навіть, прибиранні. Насправді, ми живемо в такий час, коли жінка ходить на роботу й іноді більше приносить прибутку за чоловіка, але навіть не в цьому проблема. Трудність у тому, що дружина, повертаючись з роботи, йде додому вже на другу або третю робочу зміну, оскільки їй треба про дітей подбати, приготувати вечерю, прибрати. А чоловік, якщо у нього запитати: «Куди ти йдеш?», відповідає: «Спочивати». Від початку неправильний підхід. І, звичайно ж, якщо жінка постійно перебуває на другій або третій зміні, а чоловік приходить додому спочивати, чекаючи, що дружина задовольнить тільки його потреби, рано чи пізно будуть виникати конфлікти. Для того, щоб їх не було, все потрібно обговорювати. Сідати і казати, що ось у цьому питанні мені потрібна допомога. Коли цей діалог існує, сім'я уникає безлічі конфліктів через дрібниці. І це приносить подружжю благословення...

• Попередня
• Наступна