Наставник – той, кому довіряють
Програма: «Дар усиновлення»
Ведучий: Владислав Бондарков
Гостя: Оксана Зубрій, мама прийомної дитини, наставник
Хто такий наставник дитини-сироти? Якими якостями йому слід володіти, щоб ця дитина йому повірила і прийняла його? Про це говоримо із Оксаною Зубрій, яка стала мамою і наставником для дитини, «народженої серцем»...
Ведучий: Ви навчалися на тренінгах із наставництва. Хто такий наставник?
Оксана: По-перше, діти, які перебувають в інтернатах – дуже травмовані. Наставник – то друг, насамперед, близька людина. Слід бути готовим до цього. Потрібно знати наслідки виховання дітей в інтернатах, їхні травми. Тому що всі вони зазнають фізичного або психологічного насильства. Ці діти не довіряють часто людям, вони не йдуть на контакт, тому що дорослі для них – не авторитет, вони їх не захищали, вони не були тією опорою, якою мали бути. Все це треба вивчати. Я читала дуже багато інформації, консультувалася з фахівцями, і сьогодні часто звертаюсь до літератури, психологів, для того, щоб розуміти, як краще взаємодіяти з такими дітками. Ну, і, звичайно, молюся. Коли не знаходжу відповіді в книжці, чи у психолога, чи друга, я звертаюся до Бога…
Ведучий: Усі люди тією чи іншою мірою – травмовані, і ми інколи не розуміємо їхньої поведінки, але, пройшовши увесь цей досвід, ми інакше подивимось на оточення?
Оксана: Коли ви стаєте наставником, ви починаєте працювати над собою. Ви хочете бути кращим, ви розвиваєтеся щодня. Коли ти йдеш до дитини, яка вже досить доросла, сформована, треба дуже багато зробити, щоб їй сподобатися, стати другом. Дитина має тобі довіряти. Це робить тебе кращим. Тобто, будь-яке наставництво, це насамперед – твій особистий розвиток.
Ведучий: Тобто, це виклик, який ти робиш сам собі?
Оксана: Тут така справедлива оцінка тебе в очах дитини, і коли ти бачиш, що тобі ще треба рости, треба працювати над собою. Це надзвичайно приємний бонус від наставництва й усиновлення…
- Категорія: Інтерв'ю з гостями
- Опубліковано: 20 серпня 2018
- Останнє оновлення: 19 серпня 2018