Будь ласка, поставте оцінку Голос 1 Голос 2 Голос 3 Голос 4 Голос 5  

Будь-яке батьківство вимагає сили духу, прийомне - подвійне, тому що це означає стати батьками пораненої дитини. Дитина, яка постраждала від своєї сім'ї - це дитина, з раною в душі. Рана може бути більш-менш глибокою, чистої або інфікованою, сама дитина може бути стійкіша до неї, але вона є завжди.
З кожною новою програмою, яка присвячена усиновленню, ми чуємо найрізноманітніші історії: у однієї сім'ї не було дітей, вони вирішили усиновити, а інші маючи служіння в реабілітаційному центрі, не змогли не забрати дітей з притону, де їх на призволяще лишили батьки, в третіх померли родичі, і з соціальної служби попросили на деякий час прихистити сиріток, а в сьогоднішній програмі ми почули історію усиновлення однієї пари, які теж хотіли дати щастя і любов тим, хто нікому не потрібен - Юлія і Віктор Богданови! Спочатку усиновили віл-інфікованого Сергійка, а через деякий час стали прийомними батьками для Вані і Іри з таким же діагнозом. Що рухало ними при прийнятті рішення про усиновлення «особливих» діток? Чому в нашій країні бояться всиновлювати таких дітей? Про страхи, міфи і реальність з даного питання слухайте в архівах програм світлого радіо.

• Попередня
• Наступна