"Бог дав мені послання" - співачка Мілана в програмі "Таланти й поклонники"
Рейтинг користувача: 5 / 5
Світлим літнім днем 25 серпня на студії Світлого Радіо «Еммануїл» у програмі «Таланти й поклонники» побувала християнська співачка Мілана. Мілана ділилася зі слухачами своїм життєвим досвідом, переконаннями, якими вона керується у своєму житті поклонника. Розповіла про рани свого серця і про те, звідки вона брала сили, щоб проходити складні життєві обставини.
Детальніше читайте інтерв'ю нижче. Програму в прямому ефірі провів Владислав Бондарьков.
- Мілана, пісні, які ти співаєш, - це пісні хвали і поклоніння. А як взагалі музика і пісня почалися для тебе, як вони увійшли в твоє життя?
- У мене таке відчуття, що музика не заходила, а вже була в мені, коли я народилася. Я співаю стільки, скільки себе пам'ятаю, і це те, як я виражаю свою душу, свої думки, емоції, і я не уявляю, як може бути по-іншому. Я прийшла до Бога в досить ранньому віці і переді мною не стояло питання, співати Йому, чи ні ... ну, звичайно ж, співати. Це було природно і зрозуміло для мене.
- А як ти прийшла до Бога?
- Звичайно ж, правильніше буде сказати, що це не я, це Він до мене прийшов. Мені було 11 років, на той момент у мене вже були свої пошуки, я відчувала себе непотрібною, приходили думки про самогубство, але десь всередині себе я чула яскравий голос, що є хтось, хто мене любить. Це зупиняло мене від багатьох радикальних дій, які негативно вплинули б на моє життя. Одного разу я була вдома у своїй кімнаті, і склалося відчуття, що небесне світло заповнило простір ... я зрозуміла, що Бог мене любить. Бог є. Бог реальний. А якщо Він є - значить мені треба бути віруючою, і це логічно. А якщо тепер я віруюча - значить мені потрібна церква. Я почала шукати церкву, а хто шукає, той знайде. Ось так це і сталося.
- Ти народилася і жила в Харкові, коли це все сталося? Зараз живеш в Харкові?
- Коли не в поїздках, то так.
- Як ти вважаєш, чи потрібно вчитися музиці? Це необхідно?
- Я впевнена в тому, що у кожного своя історія, немає однакових життєвих шляхів. Так склалося, що у мене немає музичної освіти, моїм батькам було все одно, і вони не віддали мене в музичну школу, хоча я хотіла, але віддали на шахи, я тепер добре граю в шахи. Я росла, і в музиці не дуже розбиралася. А співати я завжди хотіла і співала, на скільки це було можливо. І коли я вже закінчила університет - почала брати уроки з вокалу, але ще до того, сам Дух Святий вчив мене. Він знав мої життєві обставини і знав про те, чого мені не вистачає.
- Іноді Бог вчить нас через інших людей. А в музиці це може бути через виконавців, чиї пісні дуже близькі нам по духу, і ми «до дірок» заслуховуємо ці пісні. Як у твоєму житті склалося з такими менторами або наставниками?
- Особисто мене ніхто не вчив. У моїй церкві одна людина була справжнім прикладом поклонника Божого, і я вбирала у себе цю атмосферу, але були особливі моменти в таємній кімнаті. І я знаю, що найважливіші моменти були там між мною і Богом. Я вдячна Богу за людей і за цей приклад поклонника з моєї церкви, але я знаю точно, що Дух Святий мене вчив. І це не якась стандартна фраза релігійного формату, це реально те, що Бог робив. Тому що, коли я виходила поклонятися Богу на сцені, або коли я співала Йому в таємній кімнаті, я помічала, що починаю співати краще і краще. Я набувала все нові і нові музичні навички. І я вірю, що Бог дав мені дар: коли я слухаю які-небудь композиції і помічаю незнайомі мені техніки або навички співу - самостійно починаю шукати доти, поки у мене не починає щось виходити. Ще я переконана в тому, що вокал і спів - це вторинне, а на першому місці виступають наші емоції і переживання. Вокал - це вираження емоцій. Якщо вчитися тільки техніці, то ми отримаємо лише порожній звук, який не досягне сердець слухачів.
Але настав момент в моєму житті, коли я зупинилася в розвитку, я вирішила, що Дух Святий мене вчить, і перестала докладати зусиль для саморозвитку. До того ж у мене почалися проблеми з носоглоткою. І я прийшла до межі своїх можливостей. Стояло питання майбутнього моєї музичної діяльності. Через захворювання у мене були проблеми з диханням. Мені потрібна була допомога професіонала. Вперше в житті я пішла займатися, і це при тому, що у мене вже було записано три альбоми. Але я рада тому часу і навіть тим проблемам, тому що той досвід, який я отримала від педагога, став дуже цінним для мене. Тепер я допомагаю іншим людям позбавитися від фізичних перешкод у співі, а також емоційних - таких, як гордість, страх та інші.
- Ти сказала, що допомагаєш іншим у розвитку. Ти викладаєш або час від часу при нагоді даєш поради?
- І так, і так. По-перше, мені дуже подобається надихати людей рухатися далі, для мене це велика радість. Займаючись останнім музичним проектом, я контактую з багатьма музикантами, і не тільки досвідченими, і ми можемо займатися разом. Тоді і є можливість поділитися досвідом - технічним і душевним для того, щоб пісня зазвучала ще краще. Тому що ми повинні давати свій максимум на сцені. І наша душа повинна бути відкрита. А коли я в поїздках, і є можливість - я даю майстер-класи як особисті, так і групові.
- Мілана, чи є у тебе по життю якісь гасла?
- Є певне послання, яким я ділюся в різних містах і місцях, де буваю, я вірю, що це те, що Бог мені довірив: Бог зацікавлений в нашому серці, і Йому не все одно, що там відбувається, Він хоче і готовий зцілювати його, Він - Отець, і Його послання до нас - це послання любові, це Його прихильність до нас, Його ініціатива до нас. Це перша частина послання. Друга - двері нашого серця повинні бути відкриті, і це не щось аморфне. Є певні речі, які закривають наше серце - непрощення, непокаяння ... Можна навіть сказати, що прощення і покаяння - це два основних бальзами для нашого серця. Якщо наше серце закрите в цьому відношенні, то Бог не може зцілити. Про це в Писанні чітко і ясно написано: «якщо прощаєте - будете прощені».
- Кажуть, що в основному ми говоримо про своє, ділимося тим, що пережили на власному досвіді. Може, і ти поділишся, чому саме це послання передається тобою?
- Це дуже довга історія. Мої батьки не підтримували мою віру в самому початку, і моє серце було дуже поранено, багато було й інших ситуацій, які завдали мені біль. Я була досить депресивною дитиною і підлітком, скута, повна страхів ... І, як я вже казала, чудеса відбувалися в таємній кімнаті, там зцілялося моє серце. Дуже часто біля мене не було людей, які могли б якось допомогти, помолитися, тому я приходила до Бога і дізнавалася, Хто Він такий, який Він Батько, як Він любить мене, і як піклується про моє серце. І через всі ситуації, які я проходила, мені потрібно було багато-багато прощати, бо якби я не прощала, я б не отримала зцілення. Мені потрібно було зцілення, це була моя потреба, але мені потрібно було прийняти рішення. Прощення - це рішення. Так, мені було боляче, але мені потрібно було це зробити. І я знаю, що кожна людина потребує зцілення. Ми всі живемо в злому світі, і в кожного - своя історія. Ми не можемо жити повноцінним життям, якщо всередині нас немає зцілення.
- Тобто, пробачити, це не стільки означає забути, як прийняти рішення, що я забуваю?
- Іноді забути неможливо. Але наша реакція на подію може змінитися. Якщо ти відчуваєш, що тобі ще боляче і серце щимить, тоді над прощенням ще потрібно працювати. У моєму житті були ситуації, які завдали мені дуже багато болю, але зараз серце моє не болить, я можу говорити про це з посмішкою, і навіть жартувати на цю тему, а раніше не могла цього робити.
- Ти казала про те, що тобі вдається надихати людей. У Проповідника є такі черстві слова «час розкидати каміння і час збирати каміння». Чи вважаєш ти нормальним сказати комусь: «Слухай, ти співаєш на сцені, але тобі не варто це робити»?
-Я думаю, що це може мати місце. В принципі, можна навчити співати і мавпочку, але чи потрібно? Дуже важливо людині знайти місце там, де вона буде ефективною, де вона буде приносити плід.
- Спасибі, Мілано. Ти сказала багато слів підбадьорення і мудрості. Й останнє, що б ти хотіла сказати просто від себе?
- Мені дуже подобається поклоніння. І поклоніння - це не тільки пісні. По суті, поклоніння - це передача контролю над своїм життям в руки Отця, Який знає наше серце і любить нас безумовно. Просто поклоняйтеся Богу так, як ви можете. Співайте Богові, співайте з широко відкритим ротом. Коли ми співаємо - щось відбувається з нашим серцем. Я бажаю всім отримувати зцілення від Господа, бо Він знає, як працювати з нами. Прощайте тих, хто поранив вас, хто образив, це звільнить вашу душу. І просто довіряйте Йому. Все наше життя має бути поклонінням, і це більше, ніж пісня.
- Категорія: Новини радіо
- Опубліковано: 26 серпня 2015
Надсилайте свої пісні чи композиції для розміщення в ефірі Світлого радіо!