Будь ласка, поставте оцінку Голос 1 Голос 2 Голос 3 Голос 4 Голос 5  

Ведуча Ірина: Сьогоднішній гість нашої програми - пастор церкви «Спасіння» Микола Володимирович Савчук. Сьогодні ми будемо говорити про вашу нову книгу «Вижити в штормі», але для наших слухачів розкажіть коротко про себе і як відбулося знайомство з нашим Господом?

Пастор Микола: моя історія почалася 22 роки тому, коли мені було 10 років, і це був, напевно, перший шторм в моєму житті, мені поставили страшний діагноз «туберкульоз кісток». Моє ліве коліно було уражено туберкульозом, воно не згиналося і не розгиналося, і, таким чином, я опинився прикований до ліжка в спеціальному санаторії в Криму, де таких дітей збирали з усього колишнього Радянського Союзу. Ця проблема підштовхнула мою маму шукати Бога, вона була переконаною атеїсткою, але почала шукати вихід зі сформованої ситуації. І коли вона прийшла до церкви і покаялася, то звичайно розповіла про Бога і мені. Потім ситуація склалася так, що служителя тієї церкви прийшли помолитися за мене. Перша молитва - вони взяли мене на руки і винесли в іншу кімнату і просто запитали: «Синку, ти віриш, що Бог може допомогти тобі?» І під час цієї молитви я зрозумів, що це питання задає мені не чоловік, а сам Бог. Я не знаю, як описати те, що я пережив у той момент, адже мені було 10 років, я був маленькою дитиною, але тоді я чітко зрозумів, що щось відбувається. І після тієї молитви я помітив, що моє коліно згинається. Одна молитва поміняла все, і після цього сумніви про те, є Бог чи ні, назавжди пішли, і я прийняв рішення, що такому Богу я повинен бути вдячний і служити Йому все своє життя. Це початок історії, а на сьогоднішній день я пастор церкви «Спасіння» у м.Вишневе, поруч з Києвом, і своїм життям і служінням намагаюся нести людям благу звістку, щоб вони познайомилися з Богом, як колись познайомився з Ним я.

Ведуча Ірина: Миколо Владимировичу, ну от був шторм, ви твердо повірили, що Бог є, не було ніяких сумнівів, але скажіть: з цією твердою вірою і шторми закінчилися?

Пастор Микола: справа в тому, що Бог не обіцяв нам життя без проблем, і це було б неправдою, якби ми сказали людям: «Ви прийдете до Бога - і проблеми закінчаться», - адже Бог обіцяв нам не легке життя, а хороше життя. І блага вість вона добра, а не легка, і я завжди говорю людям, що ми живемо на недосконалій землі, і так чи інакше, але шторми будуть, ніхто не відміняв вплив диявола, ніхто не відміняв тісних обставин, інших людей навколо нас, але з Богом у нас є шанс пройти всі ці шторми і вижити в них (так, як я і назвав свою першу книгу).

Ведуча Ірина: Якщо взяти наш життєвий шлях, є пункт «А», є пункт «Б», і християнин йде від пункту до пункту. Чому в одних вистачає сил йти цим шляхом, а в інших - ні? Може, наші очікування спочатку цього шляху не сходяться з тим, що нам говорить Слово Боже?

Пастор Микола: Частина проблеми полягає і в цьому - у невідповідності очікувань і реальності - це правда, і тому я завжди намагаюся бути чесним з людьми, які тільки приходять до Бога, адже дорога вузька, і врата тісні. І не дивлячись на всі ці труднощі, ми не розуміємо, що вони не випадкові, і що у всіх цих обставинах - з нами Бог. І знаючи це, ми віримо в хороший фінал. Тобто «Все буде добре» - однозначна правда, питання в тому, що не все відразу, і в тому, що абсолютно все буде добре тільки на Небі, а до нього ще потрібно дійти.

Ведуча Ірина: Як ви уявляєте свій фінал? Що очікуєте від цього життя?

Пастор Микола: Я не хотів би забігати наперед, є певне одкровення, певне бачення, яке дав мені Бог. Але для мене найголовніша мета - не просто прожити на цій землі, а прийти у фінальний пункт призначення - на Небо, де я зможу почути висновок, який Бог зробить про моє життя.

Ведуча Ірина: От ви говорите про те, що для вас важливіше всього пройти цей шлях. А для чого людям такий різний шлях зі штормами, проблемами, скорботами? Навіщо? Щоб бути сильним, або щоб Бог міг попрацювати над нашим серцем?

Пастор Микола: Хтось сказав, що приємні моменти дарують нам тільки позитивні емоції та гарні переживання, а вчать нас тільки труднощі. І кінцева мета, яку ставить перед нами Біблія, - це те, що ми повинні стати максимально подібні до образу Ісуса Христа, а змінюватися і перетворюватися в цей образ у нас виходить, тільки переживаючи будь-які труднощі. У своїй книзі я говорю про те, що важливо знати причину проблеми, чому це сталося. Існують шторми, які посилає диявол - це спроба зупинити нас на Божому шляху, приклад цього - випадок, коли Ісус переправлявся на інший берег моря, щоб зцілити одержимого; є шторми, які посилає Бог, можливо, іноді для цього Він використовує навіть диявола, наприклад, як у моєму випадку, якби не було тієї хвороби, я не знаю, був би зараз з Богом; або ж, коли ми йдемо з Божого шляху, як це було у пророка Іони, тоді шторм повертає нас на Божий шлях; є шторми по нашій дурості: неправильні рішення, вплив інших людей, поради яких не завжди супроводжуються мудрістю; і є шторми - це найскладніша частина - коли ми не знаємо, чому ... Ці шторми найважче проходити, прикладом може бути Іов, але моя порада і моя молитва за всіх людей, які проходять труднощі і не знають, чому це відбувається - не ставити запитання «чому?», а ставити запитання «для чого?» і прийняти рішення, що б не було - все одно триматися за Бога і не відпускати Його, тоді ми пройдемо, і врешті все буде добре.

Ведуча Ірина: Виходячи з вашої книги, скажіть кілька порад для наших радіослухачів.

Пастор Микола: якщо ви сьогодні перебуваєте в складній ситуації, ви в штормі і вам важко - перше, що я хочу вас попросити - сфокусуйте свій погляд на Ісусі Христі, знайте, що Він розуміє все, що ви зараз проходите, тому що Він переживав набагато більше навіть того, що ми можемо уявити. Знайте, що Господь поруч з вами, навіть якщо ви його не відчуваєте. Будуть моменти, коли потрібно просто протриматися, навіть не відчуваючи змін навколо себе, але коли це закінчиться - ви побачите, що все було не дарма. І останнє, що я хочу сказати, в принципі я і завершую цим свою книгу, - Біблія говорить нам, що Небесні ворота зроблені з перлин, а перлина - це символ страждання, яке переживає молюск, коли піщинка потрапляє в нього, але в підсумку виходить коштовність. І це стало для мене дуже символічно те, що ворота в рай - це перлини. Іншими словами страждання - це наші ворота в Небо.

Ведуча Ірина: Дякуємо за зустріч та спілкування. Нехай Господь далі зміцнює вас і благословляє.

• Попередня
• Наступна