Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Три суди в Біблії – що про них відомо?

 

У Святому Писанні Господь неодноразово попереджає нас про прийдешній суд. Ніхто не знає, коли саме він звершиться, проте, цей день, безперечно, неминучий. Нерідко в проповідях та в християнських піснях є згадки про три суди. Важливо зрозуміти, про які саме суди йдеться в Писанні. І чи дійсно Бог передбачив саме три суди? Що нам про це каже Біблія?

 

Необхідно з’ясувати, що ж таке суд. Написано: «Хто вірує в Нього, не буде осуджений, а хто не вірує, вже осуджений, бо не увірував в ім’я Єдинородного Сина Божого. Суд полягає в тому, що світло прийшло у світ, а люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо діла їхні були лихі; бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не викрилися діла його, бо вони злі. А хто чинить правду, йде до світла, щоб відкрилися діла його, бо вони чинилися в Бозі.» (Ін. 3:18-21).

Можна уявити, що смерть – це кімната, з якої буде двоє дверей: одні будуть в рай, інші – у пекло. Біля цих дверей ніхто не буде стояти – ані Петро, ані янголи, ці двері просто будуть відчинені. Невіруюча людина не може увійти в світло, але сама йде в темряву. А віруюча людина, навпаки, йде до світла, тому що вже має це світло в собі. Насправді, суд не буде колись, він відбувається щодня. Це так само, як і віра: вона не може бути вчора, або завтра. Віра є зараз!

Написано також: «Бо коли б ми судили самі себе, то не були б судимі. Будучи ж судимі, караємось від Господа, щоб не бути засудженими зі світом.» (1 Кор. 11:31-32). Щоразу, коли ми чинимо по правді, у світлі, по Духу, – ми маємо дерзновення наблизитися до Бога: «…наше серце не засуджує нас, то ми маємо дерзновення до Бога.» (1 Ін. 3:21), дерзновення увійти у відчинені двері, які ведуть до раю. І, навпаки, написано: «… бо якщо серце наше засуджує нас, то тим більше Бог, бо Бог більший від нашого серця i знає все.» (1 Ін. 3:20). Тоді ми боїмося Бога, ховаємося від Нього, тікаємо від Нього, щоб не відчувати докори совісті. Але, доки ми живі, і, якщо ми увірували в Христа, – ми смиряємося і каємося перед Богом за свою гординю, біль, скорботи, просимо пробачення. І тоді «Коли сповідаємо гріхи наші, то Він, будучи вірним i праведним, простить нам гріхи наші i очистить нас від усякої неправди.» (1 Ін. 1:9).

Саме тому, можна вважати, що ці суди відбуваються з нами щодня. Ми щодня порівнюємо наші дії з вчинками: догодив Христу, чи ні, виконав Його волю, чи не виконав, зробив так, як велить Його Слово, чи вчинив по плоті, по гордості? Виправдав себе тим, що засудив іншого, чи загордився? Чи смирився перед Його Словом?

Суд, який ми маємо всередині себе – він так само зараз! Сьогодні – день спасіння! Важливо догодити Богу саме сьогодні! Важливо бути праведним перед Богом сьогодні! Сьогодні потрібно мати дерзновення до Бога всередині серця, щоб увійти в ті двері, які будуть відчинені. Написано: «Брами його не будуть зачинятися вдень; а ночі там не бу­де.» (Одкр. 21:25): вони всі відчинені, крізь них іде яскраве-яскраве світло! Хто матиме дерзновення увійти в це світло? Для того, щоб увійти в нього, потрібно, щоб це світло вже було всередині нас! Тоді ми потрапимо до раю. А якщо в серці людини є темрява, нерозкаяна гордість, образа, непрощення – ця темрява злякається йти на світло! «І не ввійде до нього ніщо нечис­те, і ніхто, підда­ний мерзоті і неправді, а тільки ті, які написані у Агнця в книзі життя.» (Одкр. 21:27).

Саме в цьому і полягає суд! Суд – це ми самі! Що всередині нас? Яке наше серце? Ісус сказав: «… за вірою вашою нехай буде вам.» (Мф. 9:29). Чи буде у нас дерзновення до Бога?

Важливо пам’ятати, що Бог дав нам Своє Слово, і ми це Слово буде судити нас всередині самих себе: «І коли хто почує слова Мої і не повірить, Я не суджу його, бо Я прийшов не судити світ, але спасти світ. Хто від Мене відмовляється і не приймає слів Моїх, має собі суддю: слово, яке Я сказав, – воно судитиме його в останній день. » (Ін. 12:47-48).