• Біблія

Будь ласка, поставте оцінку Голос 1 Голос 2 Голос 3 Голос 4 Голос 5  

Тема гріховності людини, народженої згори, неодноразово піднімається у Новому Заповіті. Іноді, після прочитання різних віршів з апостольських послань, навіть, можуть виникати протиріччя. Наприклад, в одному з послань написано: «Ми знаємо, що всякий, народжений вiд Бога, не грiшить, але народжений вiд Бога береже себе, i лукавий не торкається його.» (1 Ін. 5:18). В іншому ж місці Писання сказано: «…бо всi ми багато грiшимо. Хто не грiшить словом, той досконала людина, яка може приборка­ти i все тiло.» (Як. 3:2). То як же нам зрозуміти: чи грішить людина, народжена від Бога? Яку відповідь ми можемо побачити в Біблії?

Написано: «Кожний, хто перебуває в Ньому, не грішить; усякий, хто грішить, не бачив Його i не пізнав Його.» (1 Ін. 3:6) – ми бачимо явну позицію, що віруюча людина, наче б то, не грішить. Проте, якщо ми відкриємо те ж саме послання Івана, але трохи вище, то там написано: «Якщо кажемо, що не маємо гріха, – обманюємо самих себе, i правди немає в нас. Коли сповідаємо гріхи наші, то Він, будучи вірним i праведним, простить нам гріхи наші i очистить нас від усякої неправди. Коли кажемо, що ми не згрішили, то представляємо Його неправдомовним i слова Його немає в нас.» (1 Ін. 1:8-10). І, навіть, якщо продивитися 2 главу послання Івана, – там також написано: «Діти мої! Це пишу вам, щоб ви не грішили, а коли б хто згрішив, то ми маємо заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведника.» (1 Ін. 2:1).

Здавалось би, це нерозв’язне протиріччя.

Потрібно починати все з самого початку: людина – через гріх Адама – стала грішною (Рим. 5:12), тому, всі народжуються грішниками і мертвими у гріхах. Грішник – це стовідсоткова гріховна плоть, він водимий духами злоби піднебесної (Еф. 2:2), і помисли у нього тільки плотські (Еф. 2:3).

Але, коли Бог «… звелiв, щоб iз темряви засяяло свiтло, осяяв нашi серця, щоб просвiтити нас пiзнанням слави Божої в особi Iсуса Христа.» (2 Кор. 4:6) – у цій людині з’явилося Боже світло. Після цього в серці людини якимось чином вміщається і темрява, і світло, які противляться одне одному: «… плоть бажає противного духовi, а дух – противного плотi: вони одне одному противляться, так що ви не те робите, чого хо­тiли б.» (Гал. 5:17). Тобто, всередині віруючої людини йде боротьба духа і плоті. У невіруючої людини такої боротьби немає, тому що в ній панує плоть, і в ній немає кому боротися. Віруюча людина народжена одночасно і по Духу, і по плоті. А невіруюча людина народжена тільки по плоті.

То як же зрозуміти, що віруюча людина вже не грішить?

Написано: «Кожний, хто перебуває в Ньому, не грішить;» (1 Ін. 3:6) – якщо віруюча людина в даний момент у Христі чи з Христом (в Дусі), то вона не може грішити. Тому що, коли віруюча людина думає про Христа, то вона не думає про світ, про плоть, і про гріх: ось тому вона не грішить, адже: «… помисли духовнi – життя i мир,…» (Рим. 8:6). Але, на жаль, віруюча людина не завжди перебуває в Дусі! Тому що, хоч вона вже і є праведником Божим у Христі Ісусі, але одночасно по плоті вона – є грішною, і її плоть – спокушує. Віруючі люди також спокушаються і грішать.

Але, дякувати Богові, у нас є обітниця: «…сім разів упаде праведник, і встане;» (Притч. 24:16).

Стосовно того, що написано: «… усякий, хто грішить, не бачив Його i не пізнав Його.» (1 Ін. 3:6) – це означає, що, якщо людина весь час постійно грішить, ніколи не виходила з гріха, ніколи не була у Світлі – значить, вона не пізнала Духа, не пізнала Христа. Якщо людина весь час знаходиться у гріху, постійно грішить – значить, вона не народилася згори.

 

• Попередня
• Наступна