Навіщо була така жорстока кара Христа?

Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка
 


Часто, коли ми свідчимо іншим про Ісуса Христа, люди, дослухавши до подій після Гефсиманії, а саме – до побиття і розп’яття Ісуса, запитують: навіщо Бог допустив таку жорстокість? Адже, тортури, які перетерпів Ісус, були страшними, жорстокими муками.
 
Це було потрібно нам, щоб ми бачили цю смерть, ці муки, ці рани. Для того, щоб, дивлячись на смерть Христа на Хресті, це дало нам силу перемогти самих себе, перемогти свою плоть: «… дивлячись на Начальника i Виконавця вiри Iсуса, Який за­мiсть радости, яка Йому належала, витерпiв хрест, зневаживши посоромлення, i сiв праворуч престолу Божого. Подумайте про Того, Хто перетерпiв таку над Со­бою наругу вiд грiшникiв, щоб вам не знемогтися i не ослабнути душами вашими.» (Євр. 12:2,3).
Суть Євангелія – у відкупній жертві, яку для нас звершив Господь. Усі люди народжуються грішниками, духовно мертвими: «I вас, мертвих через злочини i грiхи вашi, в яких ви ко­­лись жили за звичаями свiту цього, з волi князя пiднебесного, духа, що діє тепер в синах противлення,…» (Еф. 2:1,2).
Для того, щоб спасти людей, Бог – творець неба і землі, Який створив усе – на небі, на землі – приймає людське тіло, опускається до нас, на землю у вигляді людини: «… але принизив Себе Самого, прийнявши образ раба, зробив­шись подiбним до людей, i з вигляду став як чоловiк;» (Флп. 2:7). Він стає людиною, щоб прийняти покарання замість нас, за наші гріхи, за наші злі серця, за нашу гріховну природу, за нашу гріховну сутність! «Але Він укритий виразками був за гріхи наші і мучимий за беззаконня наші; покарання світу нашого було на Ньому, і ранами Його ми зцілилися.» (Іс. 53:5).
Для того, щоб ми зцілилися від гріха, – ми повинні бачити ці рани, бачити покарання, яке Ісус Христос поніс замість нас, щоб ми у своєму серці знали, що ми – виправдані. Якщо ми не будемо бачити біль, муки і смерть Христа, – ми не зцілимося. Коли ми дивимося на Хрест, на якому висить Ісус Христос, – змінюється наша внутрішня сутність, тому що ми розуміємо, що безгрішний Ісус, Який є всемогутнім Богом у плоті, прийняв покарання за нас, грішників і нечестивих – це розуміння проникає у наше кам’яне серце, і розбиває там каміння. Ось у цій каменоломні народжується нове, чисте серце, якому вже властиво вірити, співчувати, прощати, милувати і любити. Тому, нам потрібно знати не тільки Ісуса Христа, а обов’язково – розіп’ятого за нас: «… бо я розсудив не знати між вами нiчо­го, крiм Iсуса Христа‚ i то розп’ятого,…» (1 Кор. 2:2).
Коли ми дивимося на Хрест, тоді наша гріховність, наша гордість, наша значимість, наша плоть, наше его всередині нас умаляються! А Дух Божий, Якого ми отримали через віру в Ісуса Христа, примножується! Як це відбувається? Якщо ми постійно розмірковуємо про Христа, Який помер за нас – тоді ми всередині самих себе, в серці беремо свій хрест і співрозпинаємося із Христом. Тоді ми хрестимося у смерть Ісуса Христа: «Hевже не знаєте, що всi ми, що хрестилися в Христа Iсуса, у смерть Його хрестилися? Отже, ми поховані з Hим хрещенням у смерть, щоб, як Христос воскрес iз мертвих славою От­ця, так i ми в оновленому життi ходити почали.» (Рим. 6:3,4).
Коли ми бачимо муки Христа на Хресті, – тоді ми наче б то приймаємо ці муки на себе, і помираємо разом з Ним. І тоді гріх не наближається до нас, тому що гріховна плоть розіп’ята на Хресті. Тому, щоб жити новим життям – потрібно співпережити із Христом Його муки, Його смерть. Ось що значить взяти свій хрест – співрозіп’ястися із Ним на Хресті.
І навпаки, коли ми не бачимо БОЛІ Христа, – значить, ми не співпереживаємо смертні муки, які Він перетерпів на Хресті заради нашого спасіння, тоді наша плоть починає перемагати у нашому серці, і ми перестаємо підкорятися Духу Божому, відходимо від істини, як написав Павло Галатам: «О нерозумнi галати! Хто звабив вас не пiдкорятися iс­тинi; вас, перед очима яких зображений був Христос, нiби у вас розп’ятий?» (Гал. 3:1).
Тому, після того, як людина увірувала, – вона народилася згори, але, плоть ще залишилася! Цю плоть можна перемогти лише Хрестом Господа нашого Ісуса Христа: «А я не бажаю хвалитися, хiба тiльки хрестом Господа нашого Iсуса Христа, Яким для мене свiт розп’ятий i я для свiту.» (Гал. 6:14).
Ми перемагаємо себе плотського Ісусом Христом, Який пролив Свою Кров за нас, заради нашого спасіння. Насправді, муки Христа – це наш шлях до спасіння, це двері у Небо. Тому і був Хрест, була Голгофа, були страждання Христа – щоб ми бачили ці страждання перед своїми очима, і цими стражданнями зцілилися від світу, від своєї гріховної плоті, щоб жити для Христа і з Христом!
 
Автор – Олексій Волченко
Категорія: Блог радіо
Останнє оновлення: 12 квітня 2019