Чому Бог не зцілює?
В наші дні можна побачити багато віруючих людей, у яких доволі довгий час є серйозні хвороби. Це можуть бути лежачі інваліди, чи люди на інвалідних візках. Нерідко можна почути запитання: «Чому ж Бог не зцілює, якщо я віруючий?», або, навіть, докори від братів: «Ти не зцілюєшся, бо не маєш віри!». Як пояснити цю, здавалось би, несправедливість? Чи завжди Бог зцілює сьогодні?
Спершу потрібно сказати, що для Бога немає нічого неможливого. Бог – всемогутній, і ніколи не треба сумніватися у Його силі, в Його могутності. Саме на цих переконаннях і потрібно твердо стояти!
Інше запитання: якщо Бог всемогутній, – чому Він не завжди зцілює? Є багато запитань, на які ми не в змозі відповісти, тому що ми не можемо осягнути Бога: «Вседержитель! ми розумом не осягаємо Його…» (Іов. 37:23).
Ми не можемо пізнати Його намірів і Його думок – для нас це недосяжно: «Але, як небо вище за землю, так путі Мої вищі за путі ваші, і думки Мої вищі за думки ваші.» (Іс. 55:9).
Але, з Біблії ми знаємо, що Бог знає і бачить кожну людину. Знає думки і серце кожної людини! Бог – завжди з людиною! Це людина не завжди з Богом, тому що ховається від Нього через свої гріхи, але, Бог завжди поруч, і ніколи не залишає людину!
Навіть, у тій хворобі, яка у вас є, Бог знаходиться з вами, і все відбувається з Божої волі. Написано: «Хто це говорить: «і те буває, чому Господь не повелів бути»? Чи не від уст Всевишнього приходить біда і благополуччя?» (Плач. 3:37,38).
Але, Господь все контролює, і не дасть випробувань більше, ніж ви можете витримати: «… i вiрний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушенi бiльше, нiж можете, але разом із спокусою дасть i полегшення, щоб ви могли перенести.» (1 Кор. 10:13).
Відкрийте книгу Іова. Іов знав, що його хвороба, смерть його дітей – все це відбувалося з Божої волі. Іов, навіть, хотів судитися з Богом: адже, він праведник, він найбогобоязніша людина на землі! За що Бог його так покарав? І лише в 42-й главі Іову відкрився Господь, що воля Божа – незбагненна для людини, що Бог – досконалий у Своїх рішеннях, і що Бог – завжди правий: «… знаю, що Ти все можеш, і що намір Твій не може бути зупинений. Хто цей, що потьмарює Провидіння, нічого не розуміючи? – Так, я говорив про те, чого не розумів, про діла дивні для мене, яких я не знав. Вислухай, взивав я, і я буду говорити, і що буду запитувати в Тебе, поясни мені. Я чув про Тебе слухом вуха; тепер же мої очі бачать Тебе; тому я відрікаюся і розкаююся в поросі і попелі.» (Іов. 42:2-6). Тобто, Божі наміри неможливо збагнути людським розумом: чому Бог в одному випадку зцілює, а в іншому – ні: «Бо Він знає людей неправдивих і бачить беззаконня, і чи залишить його без уваги?» (Іов. 11:7). Бог – незбагненний, і ми ніколи не зрозуміємо, чому в нашому житті відбуваються певні події, чи випробування. Буде правильно, якщо ми приймемо смирення в ситуації, у якій опинилися, і скажемо: хто я такий, що потьмарюю Провидіння? Хто я такий, що нарікаю на Божу волю? Воля Божа у всьому, і вона – досконала.
Бог любить усіх людей, Він пожертвував Своїм Сином заради нашого спасіння: «Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне.» (Ін. 3:16).
Бог любить кожну людину, Він дав нам вічне життя, і це вічне життя – не на цій грішній землі, не у хворому фізичному тілі. Віруючі у Христа отримають нову землю, де Господь приготував нам обитель, і ми отримаємо нові тіла – досконалі, які ніколи не будуть хворіти, і, навіть, не будуть старіти. Наше спасіння не для цього життя на землі, а для вічного життя з Ним у Його місті.
І якщо ви – віруюча людина, то, не зважаючи на те, що ви зараз в інвалідному візку, – у вашому серці повинна жити радість спасіння, що для вас приготоване вічне життя, що ваше серце наповнене Господом, що всередині вас є любов Божа, що у вас є майбуття і надія. Саме ця надія – і є віра у наше спасіння: «Бо ми спаслися в надiї. Hадiя ж, коли бачить, не є надiєю; бо коли хто бачить, то чого йому i надiятися?» (Рим. 8:24).
Можливо, у вас немає надії на зцілення на цій землі, але, земля – це не зовсім гарне місце, щоб тут довго жити. Ця земля проклята, і вся вона уражена злом (1 Ін. 5:19) – тому, приготована на спалення у вогні (2 Пет. 3:10). Віруючим же приготований Вишній град Єрусалим, куди «… не ввійде до нього ніщо нечисте, і ніхто, підданий мерзоті і неправді, а тільки ті, які написані у Агнця в книзі життя.» (Одкр. 21:27). І якщо ви знаєте Христа, – то, Бог приготував вам туди шлях Своєю смертю і воскресінням – шлях у вічне життя! У вас є надія на нове життя з Богом у Його місті, де живе любов, щастя, радість, мир – і все це ніколи не закінчиться. Невже це не причина, щоб дякувати Богу? Дякувати за кожну секунду життя у своєму інвалідному візку? Дякувати Богу за те, що Він приготував вам вічне життя, що вам є там місце, що ви увійдете туди, і побачите «… Його, як Він є.» (1 Ін. 3:2), ви з’єднаєтеся з Його безмежною любов’ю, де Він прийме Вас у Свої обійми, тому що Він вас дуже любить і чекає!
Можливо, Бог через вашу хворобу чи інвалідність береже вас від світу спокус і зла. Адже, людина за відсутності скорбот, зазвичай, відступає від Бога, і зливається з цим грішним світом. Тому, ймовірно, що Бог через вашу хворобу проявляє до вас Свою любов: «… бо Господь, кого любить, того карає; б’є кожного сина, якого приймає». Якщо ви терпите кару, то Бог поводиться з вами, як iз синами. Бо хiба є який син, якого не карав би батько?» (Євр. 12:6,7).
І якщо ви знайдете спілкування із Христом у своєму серці – ви знайдете відповіді на все своє життя, побачите, що все, що з вами відбувається, – це все на благо, для спасіння вашої душі, як колись Давид вигукнув: «Благо мені, що Ти упокорив мене, щоб я навчився заповітів Твоїх.» (Пс. 118: 71). Якщо вам відкриється, що завдяки цим стражданням ви наближаєтеся до Бога, то ви не тільки проявите смирення перед Богом, і не в сльозах і скорботах, а в радості спасіння, і вдячності Богу за свою долю: «Завжди радiйте. Безперестанно молiться. За все дякуйте: бо така щодо вас воля Божа у Христi Iсусi.» (1 Сол. 5:16-18).
Насправді, те, що Христос у вас – це більше, ніж багатство всього світу, ніж здоров’я всіх людей! Ви маєте те, чого не має світ! Потрібно отримати одкровення, у чому полягає наша надія, і що для нас приготував Господь: «… щоб Бог Господа нашого Iсуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудростi й одкровення для пiзнання Його i просвiтив очi серця вашого, щоб ви зрозумiли, в чому полягає надiя на Його покликання‚ i яке багатство славної спадщини Його для святих,…» (Еф. 1:17,18). У цьому – наша радість, і вона не в цьому світі. Господь сказав: «Мир залишаю вам, мир Мій даю вам; не так, як світ дає, Я даю вам. Нехай не тривожиться серце ваше і нехай не страхається.» (Ін. 14:27). Нехай не тривожиться ваше серце від того, що ви інвалід, і від того, що ви не отримуєте зцілення – тому що, насправді, можна бути одночасно тілом у скорботі, у цьому страшному, грішному земному світі, а в серці мати вже інший Божий мир – «У світі зазнаєте скорботи, але мужайтесь: Я переміг світ.» (Ін. 16:33).
Ісус сказав Понтію Пилату: «Царство Моє не від світу цього; … але нині Царство Моє не звідси.» (Ін. 18:36), так і ми – не від цього світу, Бог забрав нас від цього земного, грішного світу, де є горе, хвороби, жорстокість, потреби і приниження: «… а оскільки ви не від світу, але Я обрав вас від світу,…» (Ін. 15:19).
Тому, якщо Бог вас не зцілив, і ви довгий час хворієте, чи в інвалідному візку, ймовірно, Бог береже вас від цього грішного світу, і дає вам можливість пізнавати Бога подалі від метушні, у якій потонуло дуже багато віруючих братів.
Але, все це – таємниця, яка необ’єктивна, нерозумна, нелогічна і не піддається дослідженню. Для пізнання цієї таємниці повинно бути особисте одкровення від Бога. Жодні консультації від людини не допоможуть вам, вам потрібна консультація від Самого Бога. Потрібно навчитися спілкуватися з Богом всередині свого серця, відкрити у своєму серці радість спасіння у Христі. Потрібно відкрити і побачити Царство Боже, яке вже є в нашому серці: «Бо Царство Боже всередині вас є.» (Лк. 17:21).
Отже: чому Бог в одному випадку зцілює, а в іншому – ні? – розумного, логічного пояснення цьому немає, ми можемо тільки розмірковувати. Ми можемо тільки знати, що Бог може чинити так, як Він вважає правильним: «Бог наш на небесах [і на землі], все, що захотів, створив.» (Пс. 113:11). Він може зцілити, як Іова, а може залишити у хворобі до смерті, як Єлисея. Але, ми повинні твердо знати, що в будь-якому разі Бог нас не залишає, що Його воля – досконала, і являється для нас благом. Тому. Будь-яке рішення від Бога – це предмет нашої вдячності: «За все дякуйте: бо така щодо вас воля Божа у Христi Iсусi.» (1 Сол. 5:18).
Автор – Олексій Волченко
- Категорія: Блог радіо
- Останнє оновлення: 15 травня 2019
