Чи може Бог вводити нас у спокусу?

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 


Молячись Господньою молитвою Отче наш, ми говоримо: «І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.» (Мф. 6:13). Але, написано, що Бог не спокушує нікого: «У спокусi нi­хто не кажи: «Бог мене спокушає»; бо Бог не спокушається злом i Сам не спокушає нiкого,…» (Як. 1:13). Тоді чому ж ми просимо Бога не вводити нас у спокусу, якщо Він ніколи нікого не спокушує?
 
Дійсно, Бог нікого не вводить у спокусу, а навпаки, кожна людина сама спокушається злом, тому що має гріховну плоть: «… але кожен спокушається, захоплюючись i зваблюючись власною похiттю;» (Як. 1:13,14). Прохання позбавити нас від лукавого також не означає, що ми знаходимося в полоні у сатани. Ми вже вільні у Христі Ісусі, якщо тільки ми самі не «… даємо мiсця дияволовi.» (Еф. 4:27).
Господь, як турботливий Батько, навпаки, допомагає нам вибратися із будь-якої спокуси, у яку ми самі й потрапили: «Вас спiткала спокуса ніяка iнша, тiль­ки людська; i вiрний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушенi бiльше, нiж можете, але разом із спокусою дасть i полегшення, щоб ви могли перенести.» (1 Кор. 10:13). Слово «полегшення» перекладається так само, як і «вихід». Саме про цей вихід та полегшення Ісус говорить, щоб ми молилися Богу.
Важливо пам’ятати, що ми самі не в змозі вистояти проти спокус, ми – плоть! Наша сила – у Христі Ісусі! Нас весь час спокушає цей світ, і ми не можемо своїми силами вистояти проти цих спокус. Але, якщо ми звертаємося до Бога, просимо Його бути нашим Господом – тоді Він приймає нас, і дає нам силу Духа Святого вистояти перед будь-якими спокусами.
І якщо ми прийняли Христа вірою, якщо ми маємо спілкування із Ним у своєму серці, – тоді ми збережені від спокус. Ми не можемо одночасно бути з Богом і грішити: «Кожний, хто перебуває в Ньому, не грішить;» (1 Ін. 3:6). Доки ми з Господом – ми збережені від всякої спокуси. Тому, звертання «не введи нас у спокусу» – це неначе прохання до Бога, щоб Він допоміг нам не потрапити у ситуацію, де ми покидаємо Його, і впадаємо у спокусу.
Ісус Христос, розуміючи слабкість і безсилля людини, говорить нам, щоб ми просили Бога навіть про те, що самі можемо робити – вірою триматися Господа. І так, як ми часом робимо для своїх дітей те, що вони давно мали би робити самі (допомагаємо їм зробити уроки, зав’язувати їм шнурівки, лише би підтримати їх у всьому), так і наш Небесний Отець піклується про нас, допомагає нам – навіть у тому, що ми повинні робити самі.
Сила християнина – не в ньому самому. Коли людина із Христом – саме тоді присутність Господа Святим Духом у серці людини дає їй силу не впасти у спокусу!
Отже, прохання «не введи нас у спокусу» потрібно розуміти так: допоможи нам, слабким і безпомічним, бути завжди з Тобою, і дай нам Твоєї сили Духа Святого, щоб ми могли протистояти, і не піддаватися цій спокусі. Цікаво те, що Папа Римський Франциск у червні 2019 р. офіційно змінив текст молитви Отче наш, і фраза «не введи нас у спокусу» була замінена на фразу «не дай нам піддатися спокусам».
 
 
Автор – Олексій Волченко
 
 
* для того, щоб поділитися статтею в будь-якій соціальній мережі з мобільної версії сайту, потрібно натиснути  в кінці статті, обрати із запропонованих варіантів той, який потрібен саме вам, натиснути на його іконку, і підтвердити дію на сторінці свого профілю.
Категорія: Блог радіо
Останнє оновлення: 05 лютого 2020