Роман Ващук | «Сохрани»
Часто, коли чуєш гарну пісню, що припадає тобі до душі, виникає запитання: а як саме її було створено? Чи сприяли цьому якісь обставини? Як приходили потрібні слова? Досить цікаво дізнатися про творчі таємниці, пов’язані з цим захопливим процесом. Відомий співак Роман Ващук розповідає, як він створює музичні твори, а також представляє вам, дорогі слухачі, дві свої нові пісні – «Не преткнусь» и «Сохрани».
«Насправді, буває зовсім по-різному. Й іноді якусь пісню треба виношувати протягом пів року. А потім з’являється ідея, наприклад, під час того, як я керую автомобілем. Так, як у мене було з піснею «Він прийшов». Я стояв тут біля вас, після ефіру, на світлофорі, і ця мелодія «Він прийшов особисто до тебе, Він прийшов, бо ти Йому треба…» в мене просто за кермом виникла. А іноді з’являються пісні, [коли] просто береш диктофон і записуєш якісь темки, якісь куплетики, якийсь приспів. Можливо, навіть не маючи слів, але маючи мелодію…»
«Я хочу сказати, що я люблю людей, тому я маю немало друзів і, взагалі, в товаристві, дружбі, стосунках дуже важливо вчитися давати. Якщо ти робиш щось, розуміючи, що, можливо, тобі це незручно, але ти допоможеш… У мене були такі випадки, коли десь щось мені треба було віддати, наприклад, я це віддав, а людина не зрозуміла, каже: «Ні, ти не віддавав». І я був готовий змиритися: віддати ще раз щось, для того, щоб просто зберегти гарні стосунки і щоб людина не думала, що я якось неправильно вчинив. І було пару таких випадків, коли людина передзвонювала і казала: «Ой, вибач, будь ласка, я просто забув». Тому люблю друзів, люблю дружити…»
«Ми ж не просто якісь віртуальні істоти, ми реальні істоти. Якщо говорити про соціальні мережі, там за кожною аватаркою - душа, у якої є почуття, емоції, якісь уподобання, бажання. Тому досить обережно ставлюсь до цих усіх коментарів, лайків…»
«У дуже багатьох творчих людей, навіть під час їхнього життя їхнє надбання не було визнано. Є різні приклади, але дуже важлива, однозначно, підтримка. Це надихає, коли хтось розуміє, що ти робиш… І коли тобі приходять якісь відгуки: «Дякую, що це послужило мені», «Це дало можливість мені висповідатись у чомусь», …мені це дуже приємно, тому що я бачу, що ці пісні працюють…»
«Я помітив, що коли спілкуєшся з людьми віруючими, я маю на увазі, тими, які служать Богу живому, то немає різниці, яка конфесія, вони однакові якісь. Можливо, якісь різні методи [застосовуються] – більш гучна музика, менш гучна – але, взагалі, от якось комфортно. Якусь єдність відчуваю я в цьому. В мене є друзі, пастори різних церков, різних конфесій, і от я спілкуюсь з ними – і ми однією мовою говоримо. Це величезне надбання – бути в єдності…»
- Категорія: Інтерв'ю з гостями
- Останнє оновлення: 31 січня 2020
