Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Програма: «Світлі гості»
Гість: Юрій Гоман, викладач історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, доцент
Ведуча: Олеся Василенко

 

  Викладач історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доцент Юрій Олексійович Гоман надзвичайно цікаво розповідає історію славетного українського краю і своєї батьківщини – Чернігівщини. Ви дізнаєтеся, коли Чернігів вперше згадується у літописі і звідки походить його назва, якою була Чернігівщина за часів Київської Русі, як саме легенда про Іллю Муромця пов’язана з цим краєм та ще багато цікавого.
 
«За офіційними даними, перше повідомлення [про Чернігів] датується в «Повісті минулих літ» 907-м роком. Правда, дослідники вважають, що це пізніша вставка. Тобто, вона сформувалася тоді, коли вже Київ з Черніговом конкурували і чернігівські князі хотіли його в принципі подавнити, тому вставка 907-го року вважається дослідниками пізнішою…»
 
«… Може, в тому контексті назви, яка відома для билини, він  [Ілля Муромець] може бути вигаданим. Але те, що існував конкретний прообраз цього билинного богатиря (можливо, він мав якесь інше імя, але це була впливова людина на службі у київського князя), – це факт. І ця впливова людина похована в Києво-Печерській Лаврі… І дійсно, коли були проведені дослідження цього тіла наприкінці 20-го століття, то вчені підтвердили  ці перекази билини…»  
 
«… Усе моє становлення до 14 років  - це було село Бірківка Менського району і фактично всі мої кращі спогади – з Чернігівщини відповідно. Потім ми переїхали в Новгород-Сіверський, а це ще більше історичне місто. Можливо, воно ще більше зміцнило мій вибір майбутній – стати істориком, тому що Новгород-Сіверський – це, мабуть, єдине містечко із таких невеликих міст, де збереглася ще хай не зовсім та давня, але, принаймні, архітектура 18-19 століття…»
 
«…І, взагалі, можна сказати, що якраз тут я можу зрозуміти в чомусь Антонія Печерського, тому що спокій, який [чернігівський] край навіває, дає можливість подумати про Бога, про душу, про свою мету в житті…»