Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Програма: «Світла музика. Прем’єра»
Гостя: Любов Дорошенко, співачка
Ведуча: Ірина Суботовська

 

  Відома авторка і виконавиця Любов Дорошенко розповідає у нашій програмі про свою нову пісню «Куда мне идти?», про те, як вона створювалась. Співачка гадала, що пісня буде мінорною, адже вона з’явилася у непростий момент життя. Але в результаті вийшов радісний християнський твір.

  А також наша світла гостя торкається питання реалізації наших дарів і талантів. Любов прагне не закопувати свій талант, але розвивати його для Божої слави…

«Мій внутрішній стан переростає в мою «свідому позицію». Але, найімовірніше, це більше внутрішній стан. Тому що я не прагну дотримуватися чогось конкретного. Я даю те, що всередині маю. І кожен раз я намагаюся максимально передати те, що Бог всередину мене закладає, те, що Він мені дає...»

 «... Коли писалася пісня «Куда мне идти?», саме був такий період у житті, коли мені було дуже важко, непросто. (Слава Богу, я не пам'ятаю, чому). І я відчуваю, що ось зараз буде пісня. І за моїми внутрішніми відчуттями, за моїми обставинами, за всією ситуацією я прямо ось розуміла: найімовірніше, вона буде така сумна, максимально мінорна. Але що мене дуже сильно здивувало, - що в результаті вийшла яскрава, життєстверджуюча пісня хвали...»

 
«Я чітко для себе зайвий раз зрозуміла, що це - не від мене, це не просто мої емоції, це дійсно те, що Бог приносить, відвідуючи мене в цей момент»

 

«... Ми дуже часто не можемо звершити своє покликання самостійно, нам потрібні ще інші люди, які могли б нам у цьому допомогти. І ми часто відмовляємося від того, щоб просто сказати про те, що нам потрібна допомога, просто запросити когось ще в тандемі, разом щось зробити »

 

«... Із приводу того, що «Бог поцілував»... Я думаю, що, напевно, перед народженням Бог «цілує» кожного, кожну душу. І кожному дає щось особливе, своє. Всі ми маємо дари і таланти. Але, на жаль, часто дуже, через певні життєві обставини, через якісь складнощі, через вади у характері і т.ін., люди не реалізовують те, що вони мають...»

 

«Це моє добровільне служіння Богу. Я не роблю роботу, за яку мені платять гроші і я зобов'язана. Я щиро роблю те, що Бог мені дає. І мій обов'язок у тому, щоб не закопати свого дару і таланту. Я дуже стараюся це робити...»