• Світло підтримки

Будь ласка, поставте оцінку Голос 1 Голос 2 Голос 3 Голос 4 Голос 5  

 

  Олександра Мулькевич - координаторка БФ «Старенькі»  - розповідає про волонтерство своєї організації, в чому полягає допомога самотнім бабусям та дідусям, в яких умовах вони перебувають  і якої саме помочі потребують. Допомога добровільних помічників людям поважного віку – це як промінчик світла у їхньому житті. Це праця, яку винагороджує Бог. «Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він» (Приповісті 11:25)…

 

«… Ми зрозуміли, що найбільше вони [літні люди] найбільше хочуть спілкування. Тобто, той момент, коли вони ще активні, в них є друзі-сусіди, якісь, можливо, далекі родичі, котрі їм телефонують іноді й вони мають змогу з кимось спілкуватися, навіть з бабусями на лавочці – це ще позитивний момент. Але той момент, коли їм уже складно вийти на вулицю, або їхні друзі померли чи з різних причин не спілкуються (наприклад, в них немає родичів або з родичами так само вони можуть не спілкуватися) – цей момент може бути критичним, тому що людина, власне, в такій ізоляції, яку ми влітку відчули, живе постійно, і це нічим добрим, як ми бачимо, не закінчується. Тому ми дуже велику роботу проробляємо от саме на це спілкування…»

  
«… Дуже класно найперше почати зі своїх близьких. Тобто, ми дуже часто самі не маємо часу подзвонити бабусі. Я розумію, що є різні бабусі і дідусі, що не завжди ці стосунки в родині такі прості, але іноді навіть якщо все не так погано, ми просто маємо більш важливі речі, заняття, роботу і т.ін. Тому мати змогу – для них це важливо. Якщо ви маєте таку змогу і бажання, просто раз на тиждень зробіть дзвінок бабусі. Ми дуже рідко замислюємось, що ми не проводимо з людьми час якісно…»

 

«На диво, штат наших волонтерів доволі великий. Якщо так можна сказати, волонтери, які допомагають грошима (це, власне, теж волонтери), і є люди, які допомагають буквально, залучені в нашу діяльність.   Це коло постійно оновлюється…»

 

«У нас дуже чітка структура, ми ходимо завжди з соцпрацівником, тільки з ним, бо ми не володіємо даними ніякими. У нас ходить завжди два волонтери, один – досвідчений, один – може бути новачок, це легше, й один із них – водій…»

 

«Один маленький нюанс, що насправді життя цієї бабусі – воно таке, як є. І наш візит  іноді буває як промінчик світла того, що взагалі щось радісне сталося за останній місяць… Насправді наші візити – це завжди позитив…»  

• Попередня
• Наступна