Ім’я Бога – яке воно?
Ім’я Бога – яке воно?
Багатьох християн, як, напевно, і не лише християн, цікавить запитання: як же звати Бога? Хтось стверджує, що Ім’я Бога – Ісус Христос, хтось – Єгова. А для когось з’ясування Імені Бога не є настільки важливим, щоб вступати в дискусію з цього приводу: люди просто взивають до Бога, моляться Йому, маючи тверду віру, що Бог їх чує! Важливо з’ясувати відповідь на це непросте запитання, а для цього варто звернутися до Святого Писання. Читаючи Біблію, ми зможемо дізнатися: яке все ж таки Ім’я у нашого Бога?
Дане запитання є актуальним, а відповіді на нього шукають вже тисячоліття. Кожна людина розмірковує по-своєму, і одностайної відповіді на це запитання також немає. Найперше, що ми можемо сказати і пояснити – це те, що під словом «Господь», яке ми маємо з грецького перекладу Септуаґінти, завжди вживається слово «Κύριος». Воно означає Господь, пан, владика, цар – тобто, вживається і як звернення до Господа, і також застосовується, як звернення до господаря – коли Марія побачила садівника, замість Ісуса Христа: «Вона, думаючи, що це садівник, каже Йому: господарю, якщо ти забрав Його, скажи мені, де ти поклав Його, і я візьму Його. » (Ін. 20:15).
Так відбулося, ймовірно, тому, що коли у 280 році до н.е. 70 перекладачів робили переклад Біблії з єврейської та арамейської мов на грецьку, – вони «заховали» Ім’я Бога у слово «Κύριος». У Синодальному перекладі Біблії слово Яхве чи Єгова згадується всього 6 разів. Скрізь вживається слово господар. А в Масоретському тексті 7000 разів написано IHVH, Йуд-Хей-Вав-Хей. Як насправді воно вимовляється – Яхве, Єгова – нікому не відомо, оскільки текст був написаний приголосними літерами, і є лише ці 4 приголосні літери. Голосні літери з’явилися вже у Масоретському тексті, повна збірка якого була зведена лише в Х ст. Крім цього, були ще Кумранські рукописи, які підтвердили текст, але, звісно, він був без голосних літер, і був повністю написаний приголосними літерами. Отже, згідно нашої Біблії, «Господь» і «господар» – це одне і те ж слово. Людина, яка шукає Бога, людина, яка назвала Його своїм Господом і Спасителем, – отримує Духа Святого. І коли така людина читає Писання, вона дуже добре знає, де і як написане це слово. Тобто, людина добре розрізняє, де під словом «Κύριος» мається на увазі звертання, як до Бога, а де – просто як ввічливе звертання до людини, чиновника чи царя. Так відбувається тому, що тільки той, хто має Духа Святого, може зрозуміти Святе Писання: «Коли ж прийде Він, Дух істини, то наставить вас на всяку істину; бо не від Себе говоритиме, а буде говорити те, що почує, і майбутнє звістить вам.» (Ін. 16:13). Адже, все Писання духовне, воно написане Духом Святим, і розуміти його теж треба духовно: «Знайте насамперед те, що нiяке пророцтво в Писаннi не залежить вiд власного вирішення. Бо нiколи не було пророцтва з людської волi, а промовляли його святi Божi люди, натхнені Духом Святим.» (2 Пет 1:20,21). Тому Біблія пізнається лише Духом Божим!
- Категорія: Блог радіо
- Останнє оновлення: 12 листопада 2018
