Будь ласка, поставте оцінку Голос 1 Голос 2 Голос 3 Голос 4 Голос 5  

Що значить – поклонятися Богу Духом та Істиною?

 

У Святому Писанні неодноразово говориться про поклоніння Богу. Сам Господь визначив, що Він хоче поклоніння Духом та Істиною – «Бог є Дух, і тим, що поклоняються Йому, належить поклонятися духом та істиною.» (Ін. 4:24). Крім того, Богу поклоняються як у храмах, так і вдома. Що значить – поклонятися Духом та Істиною?  Як з’ясувати, яке з поклонінь є більш важливим і правильним? Що говорить нам Святе Писання про саму суть поклоніння Богу?

 

Дійсно, важливо поклонятися Богу так, як хоче Він, а не так, як це уявляємо ми. Насправді, поклоніння – це поклоніння серця. Бог серцезнавець. Він бачить нашу внутрішність, судить наміри сердечні. Бог хоче, щоб ми змінилися серцем. Ззовні можна робити багато релігійних справ: поклонятися у великому храмі, чи, навіть, у Єрусалимі, виконувати багато заповідей, але в серці – не змінитися  і залишитися таким, як раніше. Богу непотрібне таке служіння, Йому потрібне служіння Духом та Істиною, тому що «Бог є Дух,…» (Ін. 4:24). Бог хоче, щоб ми служили Йому серцем – намірами сердечними, щиро, а не просто зазубреними молитвами чи спланованими добрими справами.  Якщо ми звернемося до Господа, щоб Він змінив наше серце, і скажемо: «Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного віднови в нутрі моєму.» (Пс. 50:12), Він зробить це, тому що просимо з Його волі. Господь сказав: «І дам вам серце нове, і дух новий дам вам; і візьму з плоті вашої серце кам’яне,­ і дам вам серце плотське. Вкладу всередину вас дух Мій і зроблю те, що ви будете ходити у заповідях Мо­їх і устави Мої будете дотримува­ти і виконувати.» (Єз. 36:26,27). Якщо ми змінимося всередині самих себе, – зміниться і наш зовнішній світ, зміниться все навколо! Видимий світ – це похідне нашого невидимого серця. Все, що відбувається всередині нашого серця, – потім відбувається у реальному, видимому світі. Тому, написано: «Більше за все бережене зберігай серце твоє, тому що з нього джерела життя.» (Притч. 4:23).

Чим відрізняються козли від овець у Євангелії від Матфея 25:32? Адже, козли не грішили, вони були в стаді Господаря, у них був один Пастух – Ісус Христос. Але, вони не творили любові, добрих справ – тому що у них не було цього в серці. А вівці – нагодували, напоїли, відвідали – тому що це було в їхніх серцях. Якщо в серці є бажання творити добро, любити, жертвувати, віддавати, милувати – це і означає – поклонятися Духом та Істиною.

Добро можна творити, якщо ти добрий серцем!

Смирятися можна, тільки якщо ти смиренний серцем!

Любити можна, тільки якщо в серці є любов!

Можна бути миротворцем, якщо є мир в серці!

Можна радіти в скорботах, тільки якщо в серці є радість!

 

З приводу того, де поклонятися, – Бога взагалі не цікавить зовнішнє поклоніння: чи в храмі, чи на горі? «Ісус говорить їй: жінко, повір Мені, що надходить час, коли будете поклонятись Отцеві, і не на цій горі, і не в Єрусалимі. Але прийде час, і нині вже є, коли справжні поклонники кланятимуться Отцеві духом та істиною, бо таких поклонників шукає Отець Собі. Бог є Дух, і тим, що поклоняються Йому, належить поклонятися духом та істиною.» (Ін. 4:21,23,24).

Поклонятися Духом – це коли після того, як ми увірували, Бог всередині нас перебуває Духом Святим, і Він створює в нашому серці бажання: «… створює в нас i хотiння, i дiяння за Своїм благоволiнням.» (Флп. 2:13).

Якщо ми йдемо на молитву по плоті, то у нас завжди виходить монолог – ми говоримо до Бога, але ніколи не чуємо відповіді. Тому що Бог є Дух і відповідає Він також Духом. Поступово ми звикаємо до того, що не отримуємо відповіді, і вже, навіть, не чекаємо відповіді, молимося так – автоматично, адже, молитися все ж таки треба. Це не молитва, тому що в серці не було благоговіння перед Богом, не було спілкування з Богом: тому Він і не відповідає на молитви.

Коли ми увірували в Ісуса Христа, коли ми віддали Йому душу, присвятили Йому своє життя, – ми отримали начаток Духа Божого. Дух Божий в нас – це і є стосунки з Богом. І ось ці стосунки потрібно зрощувати: через Слово Боже, через молитви, через служіння іншим людям. Написано: «Та маю проти тебе те, що ти залишив першу любов твою.» (Одкр. 2:4). Бог хоче, щоб ми спілкувалися з Ним в любові! Якщо немає Духа, немає любові, немає благоговіння в молитві, – це просто лицемірство! Ісус говорить нам: «… знаю твої ді­ла; ти ні хо­лодний, ні гарячий; о, якби ти був холодний або гаря­чий! Але оскільки ти теплий, а не гарячий і не холодний, то вики­ну тебе з уст Моїх.» (Одкр. 3:15,16).

• Попередня
• Наступна