Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка
 


У Біблії неодноразово згадується поняття закону і благодаті. До того ж, ці поняття протиставляються одне одному. Як же з’ясувати, яким чином все-таки ми переходимо із закону в благодать?
 
Коли ми сповідали Ісуса Христа Господом – ми стали віруючими, і в нашому серці Духом Святим оселився Сам Бог. Проте, це не означає, що наша плотська, грішна природа кудись поділася. Віруючі люди одночасно є народженими від Духа, але, вони також є народженими по плоті: «Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух.» (Ін. 3:6). Шлях віруючої людини – це боротьба плоті і Духа: «… плоть бажає противного духовi, а дух — противного плотi: вони одне одному противляться…» (Гал. 5:17). У чому ж полягає ця боротьба? Як перемагати свою плоть, щоб чинити по Духу? Як нам бути слухняними перед Богом?
Хрест – це єдина можливість перемогти свою плоть. Тому, Господь сказав: «… і хто не бере хрест свій і не йде слідом за Мною, той недостойний Мене.» (Мф. 10:38), і «І хто не несе хрест свій і не йде слідом за Мною, той не може бути Моїм учеником.» (Лк. 14:27).
 
Є немовлята у Христі, а є – досконалі. Немовлята у Христі – ще не взяли свій хрест, тому – залишаються плотськими. Поки що вони бачать і утверджують самих себе в собі, а не Христа у собі. Серце немовляти ще наповнене егоїзмом, гордістю, сумнівами, марнославством і самостійністю. Але, якщо немовля буде шукати Бога, намагатися ходити за Духом, – поступово це призведе його до самозречення настільки, що Господь сказав: «…коли хто приходить до Мене і не зненавидить … та ще й життя свого, той не може бути Моїм учеником.» (Лк. 14:26). Тоді з’являється усвідомлення, що потрібно відмовитися від самого себе, від свої позиції, від свого я, а це означає, – розіп’яти свою плоть на хресті.
 
Коли ми візьмемо свій хрест, – це означає, що ми відділимо себе Христового від самого себе плотського (через співрозіп’яття із Христом). Ось тоді ми увійдемо у благодать, тоді Бог буде із нами, тоді ми будемо перебувати у Його любові, тоді ми будемо знати Його. Благодать – це коли Бог в нас, коли ми чуємо Його голос, коли ми з Ним. Благодать – це коли ми не самі по собі, а перебуваємо під Божим водительством. Це коли ми не самі приймаємо рішення, а Бог в нас керує нами. Благодать – це коли немає перешкоди плоті, щоб чути Духа і виконувати Його волю.
 
Хрест потрібен для того, щоб дати місце Богу. Поки ми не візьмемо свій хрест, наша плоть буде проти Духа Божого. А Бог не буде змушувати нас, тиснути на нас, тому що Бог «… лагідний і смиренний серцем…» (Мф. 11:29). Господь лагідно «… стоїтью при две­рях і стукає; якщо хто відчинить, увійде до нього…» (Одкр. 3:20).
Лише коли ми упокоримося, взявши свій хрест, і самі відкриємо Йому двері до свого серця, – тільки тоді Бог увійде в нас. Ось тоді в нас перебуватиме благодать, тоді ми будемо жити під благодаттю. Тому, нам потрібно взяти свій хрест, і розіп’яти свою плоть, щоб дати місце Богу в нашому серці.
Так, усе це не так просто, але, Ісус Сам визначив, що «… Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його,…» (Мф. 11:12). Зусилля потрібно застосувати тільки тоді, коли ми вже спасенні, коли прийняли Ісуса Христа, тому що ми стали віруючими даром, по благодаті Божій: «Бо благодаттю ви спасенi через вiру, i це не вiд вас, це – Божий дар: не через дiла, щоб нiхто не хвалився.» (Еф. 2:8,9). Ми не беремо участі в тому, щоб стати віруючими, це – участь Бога. А вже після народження згори, ставши віруючими, потрібно докладати зусиль, щоб упокоряти себе, щоб зростати у вірі, і звершувати своє спасіння.
 
 
Автор – Олексій Волченко