Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка
 


У Біблії є вірші, в яких написано: «Не роби собі ідола і ніякого зображення того, що на небі вгорі і що на землі внизу, і що у водах нижче землі, не поклоняйся їм і не служи їм; тому що Я Господь, Бог твій, Бог ревнитель, Той, що карає за провину батьків дітей до третього і четвертого роду, які ненавидять Мене, і Той, що творить милість до тисячі родів тих, що люблять Мене і дотримують заповідей Моїх.» (Втор. 5:8-10). Як зрозуміти ці слова, якщо зараз у церквах поклоняються іконам, які не є живим Богом?
 
Дійсно, зараз у ортодоксальних храмах є ікони, зображення, скульптури, але, там також читають Біблію, і знають, що зображенням поклонятися не можна. Вони пояснюють це так, що вони поклоняються не самим зображенням, а Господу, Який зображений на іконах. А ікони є нагадуванням про Господа, вони допомагають молитовно зосередитися на поклонінні Богу.
Першопочатково, у перші століття, коли християнство поширювалося серед язичників, Біблія була великою рідкістю, тому, люди робили розписи у храмах. Ці розписи і були Біблією, тому що усі зображення пояснювали біблійні сюжети. Оскільки більшість людей були неграмотними, – можна було зрозуміти основні події біблійної історії, розглядаючи зображення на стінах. Саме так і з’явилися різні зображення та ікони. До XVI ст. Біблія була рукописною, а тому була великою рідкістю, і прості люди не мали змоги мати її в себе. Тому, потрібно із розумінням ставитися до церков, у яких є ікони, скульптури, зображення. Це було необхідним для того, щоб хоча б якось донести головні події Біблії.
Звісно ж, деякі зображення обросли легендами, ставши предметом поклоніння. Але, ми повинні розуміти, що це більше відхилення від правила, аніж навмисна непокора Божому Слову. Насправді, більшість ортодоксальних християн не поклоняються зображенням, а поклоняються Господу нашому Ісусу Христу.
 
Те, що в кожній конфесії, деномінації є свої відхилення, – із цим нічого не поробиш. Немає жодної абсолютно правильної конфесії, хоча кожна конфесія вважає себе єдино правильною! Потрібно бути мудрішими! Потрібно розуміти, що у всіх конфесіях є свої недоліки. Проте, це не наша відповідальність осуджувати інші церкви, інші конфесії, інших віруючих. Це відповідальність Самого Бога: «Хто ти, що осуджуєш чужого ра­ба? Перед своїм Господом стоїть вiн або падає. I буде поставлений, бо Господь має силу поставити його.» (Рим. 14:4). Наша задача не осуджувати нікого! Як би ви до цього не ставилися – не осуджуйте! Якщо ми осуджуємо когось за те, що вони не дослухаються до Слова Божого, – цим самим ми входимо у осуд від Бога, адже, ми також не дослухаємося Слова Божого, якщо когось осуджуємо: «Отже, нема тобi виправдання, всякий чоловiче, що судиш iншого; бо тим же судом, яким су­диш iншого, осуджуєш себе, чиниш бо те саме й ти‚ що судиш.» (Рим. 2:1).
 
Недоліки і відхилення є як у протестантів, так і у ортодоксів. Але, найголовніше – що як протестанти, так і ортодокси – діти Божі! Пам’ятайте, що «Хто сповiдує, що Iсус є Син Божий, в тому перебуває Бог i вiн у Бозi.» (1 Ін. 4:15). Тобто, будь-яка людина – православний, католик, протестант, чи іще хтось: але, якщо він вірує, що Ісус є Христос Господь – він народився згори, він від Бога народжений, і він стає дитям Божим.
Якщо ми віруючі у Христа, – ми повинні не тільки любити Бога, ми повинні любити того, хто народився від Бога: «Всякий, хто вiрує, що Iсус є Христос, вiд Бога народжений, i кожен, Хто любить Того, Хто народив, любить i Того, Хто народився вiд Hього.» (1 Ін. 5:1).
 
Найпростіше за все звинуватити іншого у тому, що він – єретик. А ось любити – дуже важко! Господь звелів нам любити ворогів, а якщо людина вірує в Ісуса Христа, як Господа і Спасителя, – тим більше її потрібно любити, не дивлячись на те, чи ставить вона свічки у храмі, чи фарбує яйця, чи святить хліб, називаючи його пасхою, чи цілує ікони, чи іще якось по-своєму поклоняється Богу. Кожен сам за свої омани дасть відповідь перед Господом: «Отже, кожен з нас дасть за себе вiдповiдь Боговi.» (Рим. 14:12).
Намагайтеся дивитися не на недоліки, а на переваги! У нас одна перевага: якщо ми віруємо в Ісуса Христа – наша перевага тільки в Ньому! Намагайтеся дивитися на те, що нас об’єднує, а нас об’єднує віра в нашого Господа Ісуса Христа.
 
Усі віруючі в Ісуса Христа стають братами, повинні любити один одного, і повинні виконувати єдину заповідь, яку залишив нам Ісус Христос: «Заповідь нову даю вам: щоб ви любили один одного; як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного. З того знатимуть усі, що ви Мої ученики, якщо будете мати любов між собою.» (Ін. 13:34-35). Будьмо вірними учнями Христа, якщо ми називаємося християнами! Не осуджуймо, щоб і нам не бути осудженими, а навпаки: намагаймося любити один одного, щоб виконати волю Божу!
 
 
Автор – Олексій Волченко


* для того, щоб поділитися статтею в будь-якій соціальній мережі з мобільної версії сайту, потрібно натиснути  в кінці статті, обрати із запропонованих варіантів той, який потрібен саме вам, натиснути на його іконку, і підтвердити дію на сторінці свого профілю.