Чи допустимі у церквах ікони?

Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка
 


У Біблії неодноразово говориться про те, що ідоли і зображення – це мерзота перед Господом. Тому, у багатьох віруючих виникає запитання щодо наявності ікон у церквах: чи допустимо це?
 
Насамперед, потрібно відстежити, звідки взагалі походить іконографія, і чому вона з’явилася. Коли християнство почало поширюватися – з’явилися місця зібрання віруючих у Христа людей. Згодом – ці молитовні будинки трансформувалися у храми. Але, оскільки Писання у перших століттях було великою рідкістю, біблійну історію малювали на стінах цих храмів: починаючи від Ноя, потопу, Авраама, Ісаака, Якова, Давида, Соломона, і закінчуючи розп’яттям і вознесінням Господа нашого Ісуса Христа! Усі ці зображення були намальовані для того, щоб, коли людина приходила слухати проповідь, ці картини на стінах посилювали сприйняття того, про що проповідували у храмі. Тому, іконографія з’явилася через те, що потрібно було усім показувати і розказувати біблійну історію.
 
А вже пізніше, коли люди почали молитися біля цих зображень і в їхньому житті відбувалися певні чудеса, вони приписували дію цих чудес вже не Господу, а цим зображенням. Звичайно, це є гріхом і порушенням Божої заповіді. Тому, щоб не грішити – ніхто не повинен поклонятися зображенням! У храмі всі повинні поклонятися тільки Богу і тільки через Господа Ісуса Христа!
 
Отже, якщо на іконі зображений лик Христа чи якась біблійна подія, і це надихає нас поклонятися Господу, – у цьому немає нічого поганого! Ви можете сказати, що не можна робити зображення Бога, але Сам Ісус Христос був зображенням (образом) Бога: «Який є образ Бога невидимого, народжений ранiше всякого створiння;» (Кол. 1:15), а також: (Євр. 1:3), (Флп. 2:7). Отже, якщо у храмі ми поклоняємося Богу, а зображення Ісуса Христа допомагають нам увійти в Божу присутність – у цьому немає нічого поганого.
 
Звісно, крайнощі є у всьому, але, давайте ми не будемо входити у крайнощі, вважаючи, що всі зображення у храмах – це ідолопоклонство. Давайте намагатися розуміти одне одного, а не шукати протиріч. Кожна віруюча людина сама для себе являється мірилом взаємовідносин з Господом. Якщо людина приходить до храму, і, там навіть немає служби, а зображення біблійних сюжетів налаштовують прихожанина на поклоніння Богу – це добре. Адже, це – найголовніше для кожної людини: досягти стану поклоніння Господу, увійти в Його присутність, відкритися Йому, і почути Його голос всередині свого серця, як написано: «Йому воротар відчиняє, і вівці голос його чують, він кличе своїх овець на ймення і виводить їх.» (Ін. 10:3).
 
Чи ми чуємо голос Господа? Чи чуємо Його волю? Чи виконуємо її? Чи маємо спілкування із Господом? Згадаймо притчу про мудрих дів: немудрі мали світильники, але не мали спілкування із Ним, не чули Його голос всередині свого серця, а мудрі – мали і світильники і спілкування із Ним – у них була олива Духа Святого! Написано: «Помисли в серці людини – глибокі води, але людина розумна вичерпує їх.» (Притч. 20:5). Важливо бути розумною дівою, вичерпувати Христа зі свого серця і спілкуватися із Господом всередині самого себе! Давид у псалмах говорив: «Від Тебе говорить серце моє: «Шукайте Господа!» Я шукаю лиця Твого, Господи.» (Пс. 26:8) – тобто, сенс у тому, щоб ми спілкувалися з Господом, Який – всередині нас. А все, що ззовні, має допомагати нам увійти у Божу присутність, а не відволікати нас від Бога. І немає жодного значення, що спонукає нас наблизитися до Бога – чи це розписані стіни православного храму, чи це – аскетичні стіни якогось протестантського молитовного будинку. Можливо, для когось і взагалі непотрібні жодні стіни, а потрібне просто чисте поле і густий ліс. А можливо, ви входите, ви наближаєтеся до Бога прямо у своїй кімнаті, де на столі лежить Біблія, де ви, читаючи її, входите у присутність Самого Царя Царів!
 
Отже, важливо пам’ятати, що ми нікого ніколи не повинні засуджувати, особливо за релігію, обряди, поклоніння! Ми повинні мати повагу, терпіння до братів, не звеличуватися одне перед одним і робити так, як написано: «… нiчого не робiть з суперництва або чванливости, але в по­кiрностi шануйте один одного вищим за себе.» (Флп. 2:3), «… з усякою смиренномудрiс­тю й лагiднiс­тю та довготерпiн­ням, терплячи один одного з любов’ю,…» (Еф. 4:2). Тому, не можна засуджувати ані православних, ані ще когось, у кого є зображення у храмі! Важливо пам’ятати, що зображення у храмі – це Біблія в картинах! Також і православні повинні бути терпеливими до протестантів за те, що вони по-своєму проводять свої служіння Господу. Давайте мати мир одне з одним, з усіма, як написано: «Нама­гай­теся мати мир з усiма i свя­тiсть, без якої нiхто не побачить Господа.» (Євр. 12:14).
 
 
Автор – Олексій Волченко


* для того, щоб поділитися статтею в будь-якій соціальній мережі з мобільної версії сайту, потрібно натиснути  в кінці статті, обрати із запропонованих варіантів той, який потрібен саме вам, натиснути на його іконку, і підтвердити дію на сторінці свого профілю.
Категорія: Блог радіо
Останнє оновлення: 30 січня 2021