Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Програма: «Світлі гості»
Гість: Тарас Маляр, підлітковий служитель церкви «Храм Спасителя»
Ведуча: Ірина Суботовська

 

  Підлітковий служитель церкви «Храм Спасителя» Тарас Маляр ділиться своїм досвідом побудови взаємин з дітьми та підлітками, розповідає про їхні базові потреби, а також про те, що йому особисто допомагає приймати тих підлітків, з якими складаються не дуже добрі стосунки. Молитва – дієвий спосіб у таких ситуаціях.

 

«Я вважаю, що найголовніше – бути щирим. Дітей не обдуриш. І я думаю, що перед ними треба бути відкритими. Якщо ти помилився – визнати цю помилку. Ще я думаю, що ми як Церква повинні старатися з’ясовувати базові потреби [дітей] і їх поповнювати. Це такі умови, нормальні умови, завдяки яким діти будуть до нас приходити.  Часто вони йдуть на вулицю чому? Тому що їм чогось не вистачає. Вони хочуть бути потрібними. Вони хочуть, щоб їх любили. Їм потрібне прийняття…»

 

 «Дитина повинна розуміти, що вона комусь потрібна. Я думаю, що коли ми дамо зрозуміти підлітку, що «ти нам потрібен у церкві», «ти нам потрібен просто такий, як ти є», «другого такого немає і такий, як ти є, ти нам дуже потрібен». Якщо ми дамо це зрозуміти, це підніме, по-перше, самооцінку, по-друге, він зрозуміє, що «тут я потрібен»  

 

«Потім безпека. Це також базова потреба. Підліток повинен почуватися в безпеці в тому місці, де він перебуває...»

 

«…Якщо вже, наприклад, такі взаємини дружні з підлітком зародилися, то [потрібно] залучати [його до діяльності]… Серед 10-20 підлітків в кожному разі буде видно, коли до тебе підходить хтось і [каже]: «Слухай, а давай я тобі допоможу». Тобто, людина вже готова, відкрита до того, щоби щось робити…»

 

«І якщо, наприклад, …діти в пошуку, для когось, може, й дійсно потрібен оцей пошук, щоб утвердитися [у вірі]. Те, що я комусь розкажу, що Бог є, то це я розказав. А коли він сам до цього прийшов, це вже назавжди. Я думаю, що нам головне – правильно відреагувати і не втратити цю дитину, і краще не нашкодити, аніж допомогти»

 

«… І я, знаєте, що помітив? Коли молишся за цю людину, за того, хто тобі трохи не подобається, в мене зразу відділяється сам учинок від людини.  І я розумію: людина то він – хороша, але вчинки – це наслідки чогось не дуже доброго. Може, він привертає увагу чи ще щось. І якось прийняття приходить…»