Будь ласка, поставте оцінку Голос 1 Голос 2 Голос 3 Голос 4 Голос 5  

24 травня у таких країнах, як Україна, Росія, Білорусь, Болгарія, Сербія, Словаччина, Македонія, Чорногорія та Чехія відзначають День слов'янської писемності і культури. Цікаво, що свято приурочене до дня вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія, слов'янських просвітників та проповідників християнства.

Ці брати – дуже цікаві особистості навіть за мірками сьогоднішнього швидкого темпу життя. Відомо, що Кирило і Мефодій народилися в родині візантійського воєначальника в македонському місті Солунь, більш відомому як Салоніки. Воно знаходиться на березі Егейського моря і належить зараз сучасній Греції.

За припущенням багатьох дослідників мати братів була слов’янкою, і тому вони володіли з дитинства слов’янською мовою так само добре, як грецькою.

Якщо Кирило був стовідсотковим гуманітарієм – здобув освіту в школі при імператорському дворі Константинополя, працював патріаршим бібліотекарем і викладав філософію, а потім перебував навіть на дипломатичній службі, то Мефодій був спочатку військовим, правителем однієї з слов’янських областей. Але військова кар’єра його не вдовольняла, і він став ченцем, а невдовзі й ігуменом одного з монастирів у Малій Азії.

Згодом брати об’єдналися в просвітницькій діяльності – перекладали слов’янською мовою богослужебні книги, самі писали оригінальні твори, проповідували православ’я, виступаючи проти німецького католицького духовенства, відкривали при церквах школи, готували учнів. Вони упорядкували слов’янський алфавіт і переклали на церковнослов’янську мову Євангеліє.

Невипадково, зважаючи на усі їхні досягнення, візантійський імператор невдовзі відправив братів з просвітницькою місією у Велику Моравію. Ця країна на той час була підпорядкована баварському єпископству Пассау, тому діяльність просвітителів наразилася на шалений опір німецького духовенства, яке виступало категорично проти слов’янського письма та слов’янської літургії.

 Не дивлячись на це, Кирило і Мефодій підготували учнів-слов’ян, які продовжили справу своїх вчителів, щоправда, у Болгарії, оскільки змушені були залишити Велику Моравію, де постійно зазнавали утисків. Саме тут, у Болгарії, ними був створений новий слов’янський алфавіт на основі грецького. Він, поширившись у східних і південних слов’ян, отримав назву «кирилиця».

 Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря, і саме це започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу. У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже.

 Взагалі, питання походження слов’янської писемності ще не повністю з’ясоване. Справа ускладнюється тим, що до нашого часу збереглося два варіанти слов’янського алфавіту — глаголиця та кирилиця. Яка з них давніша і яку винайшли слов’янські просвітителі, невідомо.

 На початку XІX століття, разом із відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов'янських первоучителів. У 1863 році на Русі була прийнята постанова святкувати пам'ять святих Кирила й Мефодія 11 травня (24 травня за новим стилем).

В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено, відповідно до Указа Президента України і відзначається він щорічно також 24 травня.

Водночас 24 травняще і Європейський день парків. День проголошений Європейською федерацією національних і природних парків «Європарк». 24 травня 1909 року парламент Швеції першим у Європі ухвалив закон про 9 територій, де з метою охорони довкілля була обмежена діяльність людини.

Тож Світле радіо вітає вас зі святами – останнє, зокрема, чудова нагода, аби прогулятися разом з сім’єю до парку:)

• Попередня
• Наступна