Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

«Хто Ти, Господи?» – звернення до господаря чи до Бога?



У Діяннях святих Апостолів описано одну із яскравих історій – навернення Савла до Бога. Ця подія відбулася дорогою до Дамаску, коли Савл побачив яскраве світло з неба, і почув голос, який проговорив: «Савле, Савле! Чому ти гониш Мене?» (Діян. 9:4), на що Савл запитав: «Хто Ти, Господи?» (Діян. 9:5). Відтоді життя Савла повністю змінилося, і невдовзі він стане Апостолом Павлом. Перечитуючи цю Біблійну історію примирення Савла з Богом, виникає запитання: чому ж Савл запитав «Хто Ти, Господи?», знаючи, що це був Ісус Христос? Чи міг правовірний юдей-монотеїст запитати Бога – хто Він, знаючи, що це – Бог? А, можливо, Савл просто вжив слово «господи», як ввічливе звернення? Як же нам дізнатися, що дійсно мав на увазі Савл, запитуючи «Хто Ти, Господи?»?

Ми не знаємо, що насправді відбувалося в серці Павла, але, опираючись на Слово Боже, можемо розмірковувати. Можливо, саме дорогою в Дамаск Бог вирішив, що вже настав час прикликати Павла до спасіння. Адже, не люди обирають Бога, а Бог обирає людей. Написано: «… ніхто не може прийти до Мене, якщо те не буде дано йому від Отця Мого. » (Ін. 6:65); «Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, Який послав Мене, не залучить його;» (Ін. 6:44). Ймовірно, дорогою в Дамаск, Господь готував Савла. Можливо, Савл уже розмірковував про Бога і про Ісуса Христа, і Дух Святий вже звершував роботу в серці Савла. Якщо Савл прийняв Бога, значить, Бог все ж таки його приготував.
Коли ця зустріч відбулася, всередині Павла ще відбувалося протистояння плоті: «бо плоть бажає противного духовi, а дух – противного плотi: вони одне одному противляться, так що ви не те робите, чого хотiли б.» (Гал. 5:17). Нашій плоті завжди важко прийняти, що Ісус – це Сам Бог! Доки ми живемо – у нас є плоть, і вона в будь-якому випадку – проти: проти одкровення згори, проти Слова Божого, проти Духа, і проти Бога.
Відомо, що Савл гнав усіх послідовників Христа! Можливо, саме тому Савл запитав Бога: «Хто Ти?». Очевидно, він не сумнівався, що то був Бог, але він сумнівався, що Бог – це Ісус Христос! Розум Павла не міг це одразу сприйняти та визнати. Так само і ми не можемо прийняти і зрозуміти, що Ісус – це Бог. Ми можемо зрозуміти це лише через Сина Божого. І тільки тоді, коли ми приймемо Ісуса Христа Сином Божим, ми отримуємо Духа Святого, Який «… наставить вас на всяку істину;» (Ін. 16:13), Який і відкриє нам, що Ісус – це Бог. Це одкровення від Духа, яке дає Сам Бог. Павло згодом скаже, що це велика таємниця: « I безперечно – велика благочестя тайна: Бог явився у плотi, виправдав Себе в Духові‚ показав Себе ангелам, проповiданий у народах, прийнятий вiрою в свiтi, вознiсся у славi.» (1 Тим. 3:16). І цю таємницю, навіть, якщо ми її прочитаємо, або нам хтось розкаже, ми все одно не осягнемо! ЇЇ треба прийняти Духом, серцем, любов’ю: «щоб утiшилися їхнi серця, з’єднанi в любовi для всякого багатства досконалого розумiння, для пiзнання тайни Бога i Отця i Христа,» (Кол. 2:2).
Можливо, в комусь із нас до певного моменту життя був прихований ось такий Савл, який, якщо і не гнав християн, то колись, над чимось насміхався, спостерігаючи за християнським життям. Але, дякувати Богу, момент зустрічі з Ісусом Христом все ж відбувся, і тепер ми – віруючі в Христа! Якщо ж у когось зустріч з Господом ще не відбулася, – необхідно попросити Його, щоб ця зустріч відбулася якомога швидше! Бог необхідний всім, без Нього людське життя – просто марне існування, позбавлене будь-якого сенсу! Важливо прийняти рішення обрати Бога, піти за Ним! Важливо прийняти Ісуса Христа своїм Господом і Спасителем, довіритись Йому, перебувати в Слові Божому. Необхідно щодня перемагати свою плоть, перебувати в Дусі, щоб чути Його голос зсередини свого серця, і тоді у нас більше не буде сумніву, що Ісус Христос – це і є Сам Бог!