Хто вражав первістків у Єгипті: ангел-губитель, чи Господь?
У Старому Заповіті є вірші, в яких описується 10-та кара Господа над єгиптянами у контексті виходу євреїв із єгипетського рабства – ураження первістків єгиптян: «І піде Господь, щоб уразити Єгипет, і побачить кров на поперечинах і на обох одвірках, і пройде Господь мимо дверей, і не попустить згубникові ввійти в доми ваші для ураження.» (Вих. 12:23). Як зрозуміти, хто ж усе-таки вражав первістків: Господь, чи ангел-губитель?
Усе, що відбувається на небі, чи на землі, відбувається з Божої волі. Написано: «І всі, що живуть на землі, нічого не значать; з волі Своєї Він діє як у небесному воїнстві, так і у тих, хто живе на землі; і немає нікого, хто міг би протистояти руці Його і сказати Йому: «що Ти зробив?»» (Дан. 4:32). Якщо щось десь відбувається, то, на це є воля Божа. І, навіть, ангел-губитель, чи сатана не може нічого робити без волі Божої. Приклад того, що сатана нічого не може робити без волі Бога, ми бачимо у книзі Іова: (Іов. 1:12, Іов. 2:6). До того ж сам Іов розумів, що все, що з ним відбувається, – це від Бога: «Але він сказав їй: ти говориш як одна з безумних: невже добре ми будемо приймати від Бога, а лихого не будемо приймати? В усьому цьому не згрішив Іов вустами своїми.» (Іов. 2:10).
Тому, усе, що відбувається з вами, чи довкола вас, якимось чином знаходиться у волі Божій: «Хто це говорить: «і те буває, чому Господь не повелів бути»? Чи не від уст Всевишнього приходить біда і благополуччя?» (Плач. 3:37,38). Звісно, нам здається, що лихо чи зло не може походити від Бога, тому що Бог благий, тому що «… воля Божа, блага, угодна i довершена.» (Рим. 12:2). І, звісно, нам незрозуміло, чому Господь так чинить? Так як Бог великий, а ми – люди плотські, ми не розуміємо Божої волі, не розуміємо Божих думок: «Мої думки – не ваші думки, ні ваші путі – путі Мої, говорить Господь. Але, як небо вище за землю, так путі Мої вищі за путі ваші, і думки Мої вищі за думки ваші. » (Іс. 55:8,9).
Але, Господь хоче, щоб ми «… не давали мiсця дияволовi.» (Еф. 4:27). А як це? – це тоді, коли ми думаємо, що сатана може діяти своєю волею, незалежною від Бога. Не робіть з диявола всемогутнього бога! Лише ви самі робите диявола всемогутнім у вашому житті. Знайте, що диявол – ніхто у порівнянні з Богом! Дати місце дияволу – це визнати, що Бог не контролює диявола, а значить, – він може сам бути творцем обставин! Це означає, що Бога немає у цих обставинах. Якщо ми тільки припустимо, що щось відбувається з нами не з Божої волі, або що Бога немає поруч із нами, – цим ми вже спокушаємо Бога: «… вони спокушали Господа, говорячи: чи є Господь серед нас, чи ні?» (Вих. 17:7).
Той, хто припускає, що Бог його залишив, а сатана узяв над ним владу, – той спокушає Бога, і знаходиться у великій омані і нечесті: «… нечестя дому Ізраїлевого й Іудиного велике, дуже велике; і земля ця повна крови, і місто сповнене неправди; бо вони говорять: «залишив Господь землю цю, і не бачить Господь».» (Єз. 9:9).
Тому, що б там з нами не відбувалося – щастя, чи скорбота, радість, чи біль, злидні, чи достаток, – ми повинні вірити і уповати на Бога у всіх обставинах! Більше того, в цьому упованні ми повинні радіти, що Бог з нами, продовжувати молитися Богу, і дякувати Йому за все, що з нами відбувається: «Завжди радiйте. Безперестанно молiться. За все дякуйте: бо така щодо вас воля Божа у Христi Iсусi.» (1 Сол. 5:16-18).
Отже, хто ж все-таки вражав первістків: Господь, чи ангел-губитель? Якщо навести приклад, що ви – керівник якогось підприємства, доручили щось зробити працівнику, і він це зробив, виконуючи ваш наказ. Хтось може сказати, що це зробили ви, а хтось скаже, що цю роботу зробив працівник. І той, і інший варіанти відповіді будуть правильними, тому що працівник виконував вашу волю. Так само й тут: це Господь доручив ангелу-губителю вразити первістків. Тому, абсолютно очевидно, що це робив ангел-губитель, але, так само очевидно, що це робив Господь, тому що Він послав цього ангела-губителя виконати Свою волю. Сатана – всього лише виконавець Божої волі. Бог – все у всьому, Він керує всім небесним воїнством, всіма ангелами, всіма подіями, всіма людьми. Написано: «… хто може противитися волi Його?»» (Рим. 9:19). Так, нам складно це усвідомити, тому що ми обмежені своєю логікою, своїм розумом, своїм пізнанням добра і зла, тому що написано: «О, глибино багатства, i премудрости, i розуму Божого! Якi незбагненнi суди Його i недослiдимі путi Його! Бо хто пiзнав розум Господнiй? Або хто був порадником Йому? Або хто дав Йому наперед, щоб Вiн мав вiддати? Бо все вiд Hього, Hим i для Hього, Йому слава повiки, амiнь.» (Рим. 11:33-36).
Автор – Олексій Волченко
- Категорія: Блог радіо
- Останнє оновлення: 12 серпня 2019