Чому Бог допустив смерті багатьох християн, які гинули у страшних муках за віру?

Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка
 


Дж. Фокс написав книгу, де зібрані свідчення мучеників, які перетерпіли катування та вбивства за Христа. У цій книзі є фраза: «Кров мучеників – зерно Церкви».
У перші три століття після Різдва Христового у Римській Імперії були страшні гоніння на християн. Але, не дивлячись на ці гоніння, Євангеліє поширилося по всій її території, тому що саме той час, коли були ці показові смерті, – це була демонстрація віри у Христа. Адже, коли відбувалися публічні страти, – інші люди, бачачи справжню віру мучеників, ставали віруючими! Ба, більше: навіть, кати, які катували мучеників, змушуючи їх зректися Христа, також бачили у своїх жертвах непохитну віру, а тому також приймали Ісуса Христа Господом і Спасителем!
 
Людина, яка прийняла Ісуса Христа Господом, у якій вже зобразилося вічне життя, – не боїться помирати. Господь сказав нам: «І не бійтеся тих, що вбивають тіло, а душі не можуть убити; але бійтесь більше Того, Хто може і душу, і тіло погубити в геєні. Чи не дві малі пташки продаються за один асарій? І жодна з них не впаде на землю без волі Отця вашого; у вас же і волосся на голові все полічено; не бійтеся ж: ви дорожчі за багатьох малих пташок.» (Мф. 10:28-31). Бог усе бачить, усе контролює, тож не хвилюйтеся за своє життя! Раніше, аніж ви будете готові до таких випробувань, ці випробування не настануть. Той же, хто вже знайшов Божий мир у своєму серці, про який Господь сказав: «Мир залишаю вам, мир Мій даю вам; не так, як світ дає, Я даю вам.» (Ін. 14:27), – той вже прагне у цей новий світ, як написано: «… маю бажання визволитися i бути з Христом, бо це незрiвнянно краще;» (Флп. 1:23).
 
Ісус розповідав притчу: «І сказав: Царство Боже подібне до того, як коли чоловік кине насіння в землю; і чи спить, чи встає вночі та вдень, а насіння сходить і росте, а як – не знає він. Земля бо сама з себе родить спочатку стебло, потім колос, далі повне зерно в колосі. Коли ж достигне плід, негайно посилає серп, бо настали жнива.» (Мк. 4:26-29). Тобто, люди, яких Господь допустив до мученицької смерті, – це ті, які дозріли. Це люди, в яких уже зобразився Господь в усій Своїй повноті. Це ті, які пізнали, що Бог є любов. Це люди, які розуміють, що без любові немає сенсу жити жодної хвилини. Це ті, які хочуть з’єднатися з Богом, з’єднатися із досконалою любов’ю.
 
Із тим, хто ще не дозрів, – не трапиться мученицька смерть, тому що Бог не допустить недозрілого християнина: «… i вiрний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушенi бiльше, нiж можете, але разом із спокусою дасть i полегшення, щоб ви могли перенести.» (1 Кор. 10:13). Не потрібно боятися, що з вами щось трапиться, якщо ви іще не дозріли, якщо у вашому серці ще не відобразилося Царство Боже, іще не визріла любов Божа. Якщо ви іще любите цей світ, якщо ви є частиною цього світу – вам іще рано на Небо.
Можна навести приклад Валерія Коропа: він прагнув у Небо, усі його пісні були про Небо! І Господь забрав його, тому що його серце вже було приготоване: він вже був достиглим зерном. Для того, хто ще не дозрів до повного зерна, це здається ненормальним – прагнути в Небо. Але той, хто дозрів, в кому вже непомітно з’явилося Царство Боже – той вже прагне кращого, небесного, як написано: «… вони прагнули кращого, тобто небесного; тому i Бог не соромиться їх, називаючи Себе їхнiм Богом; бо Вiн приготував їм мiсто.» (Євр. 11:16). Це абсолютно інший стан, коли ми наповнюємося Духом – наповнюємося настільки, що вже хочеться бути більше на Небі, аніж на землі. Це відбувається не одразу, до цього ще потрібно дорости, тому що є повнота Христова. Після народження згори у людини є тільки начаток Духа, а плоті ще дуже багато. Проте, в міру перебування у Слові Божому, в міру перебування у молитві, в церкві – ми наповнюємося Духом, і тоді цей Дух Божий починає змінювати наші цінності, наш розум, який поступово перетворюється на розум Христовий. Це – внутрішнє духовне життя кожної людини, цього не можна навчитися із чужого досвіду. Це – особистий шлях кожної людини до Христа!
 
 
Автор – Олексій Волченко


* для того, щоб поділитися статтею в будь-якій соціальній мережі з мобільної версії сайту, потрібно натиснути  в кінці статті, обрати із запропонованих варіантів той, який потрібен саме вам, натиснути на його іконку, і підтвердити дію на сторінці свого профілю.
Категорія: Блог радіо
Останнє оновлення: 12 лютого 2020