Що таке наша любов?
Нерідко виникає запитання: що ж таке наша любов? Це – ніжні почуття чи відповідальність? А, можливо, це жалість до грішника? Як можна любити ворога? Дійсно, важливо з’ясувати усе це, адже, Господь створив нас для того, щоб ми знайшли любов. Саме для цього Бог і прийшов на землю!
В дійсності, нашої любові не існує! Від народження ми – плоть: «Бо знаю, що не живе в мені, тобто в моєму тілі, добре; бо бажання добра є в мені, але щоб зробити таке, того не знаходжу.» (Рим. 7:18). Тому, любов – тільки від Бога! Можна сказати, що наша любов – це відповідь на Божу любов, це – відбиток Божої любові в нас. Коли Бог вселяється у нас і перебуває в нас – це означає, що Божа любов вселяється в нас. Написано: «… любов від Бога, i кожен, хто любить, народжений від Бога i знає Бога.» (1 Ін. 4:7) – тобто, для того, щоб любити – потрібно народитися згори, і отримати Духа Святого, Який і є любов. Також написано: «… а надія не посоромить, тому що любов Божа влилась у серця наші Духом Святим, даним нам.» (Рим. 5:5). Тому, коли ми приймаємо Ісуса Христа Господом і Спасителем – ми стаємо «… відзначені обіцяним Святим Духом,…» (Еф. 1:13). А Дух Святий – це любов. Виявляється, що через віру в Ісуса Христа ми отримуємо любов! Написано: «Улюблені! Будемо любити один одного, бо любов від Бога, i кожен, хто любить, народжений від Бога i знає Бога. Хто не любить, той не пізнав Бога, тому що Бог є любов. Любов Божа до нас відкрилась у тому, що Бог послав у світ Єдинородного Сина Свого, щоб ми жили через Нього.» (1 Ін. 4:7-9). Насправді, у грецькому перекладі 9-й вірш звучить так: «Любов Божа відкрилася в нас тому, що Бог послав у світ Єдинородного Сина Свого, щоб ми отримали життя через Нього.». Біблія говорить: «У тому любов, що не ми полюбили Бога, а Він полюбив нас i послав Сина Свого на очищення від гріхів наших.» (1 Ін. 4:10). Тобто, любов – лише від Бога. Ця любов до нас полягає у тому, що Він послав Сина Свого у жертву за гріх для нашого спасіння. Без Ісуса Христа ми ніколи не дізнаємося, що таке любов! Також написано: «Любов пізнали ми з того, що Він поклав за нас душу Свою: i ми повинні класти душі свої за братів.» (1 Ін. 3:16). Лише тоді, коли ми пізнаємо любов Бога до нас – у нас самих народжується любов: і до Бога, і до ближнього. Саме у цьому полягає сенс того, для чого прийшов Ісус: для того, щоб ми пізнали любов. Він хоче, щоб ми навчилися любити, тому що ми народжуємося грішниками, із зачерствілими серцями, ми не знаємо, що таке любов. І лише Ісус Христос навчає нас любити: «Улюблені! Якщо так полюбив нас Бог, то i ми повинні любити один одного.» (1 Ін. 4:11). Тобто, коли ми пізнаємо, як любить нас Господь, – ми цією ж любов’ю, яка вселяється у нас через віру в Ісуса Христа, починаємо любити ближніх! Далі написано: «Бога ніхто ніколи не бачив. Якщо ми любимо один одного, то Бог у нас перебуває, i довершена Його любов є в нас.» (1 Ін. 4:12). Важливо зрозуміти, що нашої любові не існує, тому що Бог є любов! У тому, хто пізнав Бога, у кого Бог вселився – перебуває любов Божа! Саме цією любов’ю ми любимо і ближніх, і дальніх. Саме цією любов’ю ми й повинні любити ворогів!
Так, у когось може виникнути запитання: як це – любити ворогів? Ось, що про це написано у Біблії: «А Я кажу вам: любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас, щоб ви були синами Отця вашого Небесного, бо Він сонцем Своїм осяває злих і добрих і посилає дощ на праведних і на неправедних. Бо коли ви любите тих, хто любить вас, яка вам нагорода? Чи не те саме і митарі роблять? І коли ви вітаєте тільки друзів ваших, що особливого робите? Чи не так само і язичники чинять? Отже, будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий.» (Мф. 5:44-48). Виявляється, якщо ми знайдемо любов – вона, ніби ліхтарик, – світить на усіх: і на поганих, і на хороших. Любов – не диференціюється, вона не шукає: достойна людина любові чи ні. Головне для нас – знайти любов: тоді у нас не виникатиме запитань щодо того, як любити ворогів. А знайти любов можливо тільки через віру в Ісуса Христа! Потрібно вдуматися, як Він полюбив нас, коли ми були ще грішниками! Якщо бути чесними – ми не достойні Божої любові, тому що ми – грішники! А Він полюбив нас, і звелів нам любити інших! Якщо Ісус полюбив нас, грішників, – це означає, що і ми також маємо любити грішників так, як їх любить Ісус! Тому, не є настільки важливим розмірковувати над тим, як любити ближніх, дальніх чи грішників. Важливо – знайти любов, знайти світло! Якщо ми знайдемо любов – її світло світитиме і на добрих, і на злих, і на ближніх, і на ворогів.
Автор – Олексій Волченко
* для того, щоб поділитися статтею в будь-якій соціальній мережі з мобільної версії сайту, потрібно натиснути в кінці статті, обрати із запропонованих варіантів той, який потрібен саме вам, натиснути на його іконку, і підтвердити дію на сторінці свого профілю.
- Категорія: Блог радіо
- Останнє оновлення: 18 листопада 2020