Як ми читаємо Біблію?

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 


Читаючи будь-яку книгу, ми так чи інакше, ставимо себе на місце дійових осіб. А інакше, як ми можемо співпереживати, як можемо співчувати, співстраждати? У будь-якому випадку ми вникаємо у те, що читаємо, і стаємо головними героями подій, про які написана книга. Читаючи, як брати зрадили Йосипа і продали його у рабство, – ми співчуваємо йому, думаючи, чи змогли би ми витримати зраду, як це зробив Йосип? Або, читаючи про те, як Давид переховувався від Саула, хоча міг неодноразово його убити, ми думаємо: а чи змогли би й ми так себе повести? Тому, ми переживаємо усе, про що написано в Біблії: страждаємо з Іовом, судимося із Богом, думаючи, що це несправедливо переживати такі муки. Усе це тому, що ми маємо уяву, якою нас наділив Господь: так ми можемо увійти своїм розумом, серцем, почуттями у положення іншої людини. Ми переживаємо усі події із Біблії своїм серцем.
 
Уява є в кожної людини, вона у нас закладена. Сам для цього Ісус Христос на Голгофі публічно був розіп’ятий, перед тим «… був спотворений більше за будь-яку людину лик Його, і вигляд Його – більше за синів людських!» (Іс. 52:14). Дивлячись на Христа на Хресті – ми очищаємося. Павло говорив: «… бо я розсудив не знати між вами нiчо­го, крiм Iсуса Христа‚ i то розп’ятого,» (1 Кор. 2:2), а також  «Я спiврозп’явся Христовi,…» (Гал. 2:19) – це коли, дивлячись на Ісуса, ми не просто співпереживаємо, нам – болять Його рани в нас, і ось тоді рани Ісуса Христа очищають нас від усякого гріха (1 Ін. 1:7). Це відбувається лише за рахунок уяви, не за рахунок глибоких знань! Павло докоряв галатам: «О нерозумнi галати! Хто звабив вас не пiдкорятися iс­тинi; вас, перед очима яких зображений був Христос, нiби у вас розп’ятий?» (Гал. 3:1) – тобто, якщо ви бачите біль Христа, Його рани, Його скорботу і смерть – ви просто не можете грішити! Віра і уява – дуже пов’язані! Наприклад, причастя: що це? Написано: «Бо кожного разу, коли ви споживаєте хлiб цей i п’єте чашу цю, смерть Господню сповiщаєте, доки Вiн прийде.» (1 Кор. 11:26) – тобто, смерть Христа ставить нас на місце і зміцнює нашу віру, коли ми через уяву розуміємо, як Ісусу пробивали руки цвяхами, як кров заливала Його очі. Саме через уяву болем Ісуса Христа ми і зцілюємося.
 
 
Автор – Олексій Волченко


* для того, щоб поділитися статтею в будь-якій соціальній мережі з мобільної версії сайту, потрібно натиснути  в кінці статті, обрати із запропонованих варіантів той, який потрібен саме вам, натиснути на його іконку, і підтвердити дію на сторінці свого профілю.
Категорія: Блог радіо
Останнє оновлення: 06 липня 2021