Прагніть до Неба!
Програма: «Світлі гості»
Ведучий: Владислав Бондарьков
Гості: гурт «Третє небо»
Ведучий: Вітаємо всіх! Наші гості - Ігор Семиліта і Андрій Раков – представляють гурт «Третє небо». Добридень!
Гості: Доброго дня!
Ведучий: Чому ви обрали таку назву для свого колективу?
Андрій: У ній ми хотіли відобразити небесну височінь. Третє небо в Біблії позначається як місце, де перебуває Бог. І ми хотіли скерувати думки людей до Неба.
Ведучий: Який інструмент ви використовуєте?
Гості: Акустичну гітару.
Ведучий: А Ви, Андрію, фронтмен?
Андрій: Можна так сказати. Я також гітарист і трохи аранжувальник. А Ігор грає на гітарі.
Ведучий: Давно ви граєте разом?
Андрій: Ми познайомилися десь років зо три тому. Тобто, ми ще молодий гуртJ.Три роки тому я потрапив до церкви Ігоря і ми подружилися. Я запропонував йому проект в стилі рок. У мене в серці це було давно. Були заготовки, тексти, музика, якісь думки щодо цього служіння. Я запропонував ідею Ігореві й він погодився.
Ігор: Так, я не зміг від неї відмовитися.
Андрій: Ми три роки працювали над матеріалом. Підсумком нашої праці став диск «Світло і темрява».
Ведучий: З якого ви міста?
Андрій: Ми - з Одеси.
Ведучий: Розкажіть, будь ласка, про вашу церкву.
Андрій: Наш головний пастор - з Сирії. Він побачив наш труд, що ми кожного тижня по два-три рази збираємося і репетируємо. І він вирішив благословити цю справу, щоб ми розвивалися.
Ігор: Я хочу трошки доповнити. Наша музика - більш євангелізаційного характеру. Тому ми не граємо її на служінні. Ми готуємо цей матеріал, щоб нести Євангеліє в світ. Він є посланням.
Ведучий: Андрію, а як Ви потрапили до церкви?
Андрій: Я до Бога навернувся років 15 назад. У моєму житті були величезні проблеми. Я мав алкогольну залежність, вживав наркотики. Після покаяння, коли Господь звільнив мене від залежностей, я почав потихеньку складати пісні. З мого серця виходили словосполучення, вірші... Й потроху я почав рухатися в цьому напрямку. Ну, і, природно, почав відвідувати церкви. Одного разу я потрапив до людей, з якими мені стало цікаво, котрі стали моїми друзями. На той час я навчився вже писати тексти, складати музику.
Ведучий: А як Ви, Ігоре, опинилися в тій церкві, до якої потрапив Андрій?
Ігор: Це сталося дуже цікаво. Зрозуміло, що до Бога не навертаються від хорошого життя. У мене були труднощі. 2009 року я покаявся і мене запросили в одну церкву. Я побачив, що там співають Господу не так, як я звик бачити. Я помітив хлопця, який молився під музичну фонограму. Й у мене з'явилося глибоке бажання зробити це інакше. Через півроку ми з кількома іншими людьми заснували нову громаду. Настав час брати за неї відповідальність. Ми молилися і люди сказали: «Ігор, ти поки готуй слово, веди прославлення, відвідуй тих, хто цього потребує». Я не відразу погодився, маючи досвід спілкування з людьми. Я розумів, що це дуже складно. Але, врешті-решт, я прийняв рішення взяти на себе цю відповідальність. Я почав вести прославлення і здійснювати пасторське служіння. Церква стала рости. На той момент в ній було вже близько 25 членів. Церква називається «Джерело живої води». Я пішов вчитися в Християнський гуманітарний економічний університет, щоб глибше вивчити Біблію.
Ведучий: Ви об'єдналися в один колектив, тому що у вас були схожі смаки в музиці, чи комусь доводилося звикати до неї, намагатися цей стиль зрозуміти?
Ігор: Мені подобалася електронна музика. Я не міг собі уявити, що Бог так мене поведе, що я буду виконувати рок. У Господа є свої плани щодо кожного з нас. Андрій прийшов і запропонував: «Спробуймо створити колектив. Через цю музику ми будемо нести Євангеліє в світ». Я відповів: «Подивімось, що з цього вийде». У гурті нас було двоє: клавішник і я.
Ведучий: Розкажіть, будь ласка, докладніше про свій музичний альбом.
Андрій: Спочатку тексти народжувалися в моєму серці. Звичайно, ми разом їх переробляємо. Тексти - це крик до людей, які не чують Бога, не розуміють, що є життя вічне, є Спаситель. Просто хочеться це послання донести простим людям. Наш альбом - для тих, хто ще не знає Бога. Тексти - досить ясні і дохідливі.
Ведучий: Може, ви хотіли б щось побажати слухачам?
Андрій: Я хотів би звернутися до всіх тих, хто знає Господа. Я спостерігаю таку тенденцію: люди дуже мало думають і говорять про Небо, де живе Бог. Кожен заклопотаний своїм щоденним хлібом. Особисто я послання Ісуса трактую так: Христос коріння, яке ми пускаємо в землю, зрізає, повертаючи наш погляд вгору. У піснях, які ми створили, хотілося б наголосити саме на цій думці: прагніть до Неба.
Ігор: Ми хотіли б донести до молоді цього світу, що є альтернатива її клубного життя - церква. Радіослухачам, телеглядачам, читачам хочу побажати миру, добра, радості, зростання. І завжди дивіться на Бога.
Ведучий: Дякую, Андрію та Ігоре!
- Категорія: Інтерв'ю з гостями
- Останнє оновлення: 09 березня 2018