Будь ласка, поставте оцінку Голос 1 Голос 2 Голос 3 Голос 4 Голос 5  

Програма: «Сімейна консультація».

Ведуча: Ірина Суботовська.

Гостя: Оксамита.

Ведуча: Наші вітання слухачам Світлої хвилі! Це програма «Сімейна консультація», в якій ми один одному нагадуємо про те, як зберігати любов, як важливо давати свіжість шлюбним взаєминам, налагоджувати взаєморозуміння в родині, не накопичувати образ. Тобто, говоримо в цій програмі про мистецтво жити разом у любові. З вуст нашої сьогоднішньої гості часто звучить цей девіз - «Живи довго, живи щасливо, живи вічно». Її звуть Оксамита. Добридень!

Оксамита: Доброго дня, друзі! Дуже дякую за можливість бути з вами!

Ведуча: Вашого чоловіка Андрія немає з нами, але, дасть Бог, ми з ним ще поспілкуємося.

Оксамита: Я з ним радилася і просила його благословення на цю програму. Сподіваюся, що буду говорити не тільки свою думку, але буду намагатися і з боку чоловіка розповідати, як він вчиняє. Чоловікам це теж буде корисно почути.

Ведуча: Добре, але в цій програмі ми не можемо обійтися без пісень. Я не знала Вас особисто, але чула Ваші пісні українською мовою. І мене торкнулася пісня «Не така». Яка вона саме? Ця особистість - віруюча? А з іншого боку, вона - активна? Як її міг приручити Андрій Новачук? Коли Ви познайомилися, якою Ви були?

Оксамита: Ірочко, ти так ставиш питання, що я просто заслухалася. Мені просто хочеться розтанути. Якою я була? Це було 15 років тому. Ми почали зустрічатися. Потім у нас півроку були заручини. Андрій побачив мене здалеку і підійшов до мене. Це була велика християнська громада, в якій я брала активну участь як служитель і волонтер, завжди була на сцені і в прославленні. І я пам'ятаю, що він звернув на мене увагу. Причому це було не тільки щось таке зовнішнє. Андрій молився і дуже переживав про це. Він міркував, як до мене підійти і радився з духовними лідерами. Загалом, стукав у всі двері, що було дуже зворушливо... Потім Андрій підійшов до мене знову. Майбутній чоловік дізнався, що в той момент я мріяла про ноутбук і вирішив мені його подарувати. Це не тому, що у нього були зайві гроші. Андрій домовився з директором, що буде якось віддавати частину своєї зарплатні. І цей подарунок став переломним. Майбутній чоловік підвіз ноутбук в офіс ввечері, а потім провів додому.

Ведуча: Які ви за характером? Чи можна сказати, що це двоє різних людей?

Оксамита: Ми різні, але не кардинально.

Ведуча: Ось ця різниця ніколи не було приводом сумніватися, що Ви помилилися?

Оксамита: З Божої ласки слово «сумніватися» взагалі ніколи не виникало. Тема шлюбу завжди була для мене святою. Уже в юному віці я розуміла: після мого рішення пов'язати життя з Господом друге рішення - з ким разом я буду молитися, поклонятися Богові, розділяти Його доручення. Тому моя молитва про сім'ю, майбутнього чоловіка була однією з найвідчайдушніших, якщо можна так сказати. А коли ми почали зустрічатися з Андрієм, ці молитви навіть посилилися. Я говорила: «Господи, не дай мені помилитися, дай мені зрозуміти  справжність цих почуттів». Я звернула увагу на Андрія, на те, як він до мене ставився: він любив мене і приймав такою, якою я є.

Ведуча: А він не стомився за роки від цього?

Оксамита: Буває по-різному. Якщо якась ситуація виникає, все залежить від того, через яке скло бінокля ми дивимося. Якщо мені потрібно ввечері бути відсутньою, звичайно, виникає і невдоволення. Це коли ми дивимося ось так, зблизька. Але коли ми мислимо глобально - ми сім'я, ми є одне в одного, ми здорові, ми можемо робити речі, які справді мають сенс в житті, наше ставлення змінюється. Коли ми озирнемося назад, ми зрозуміємо, що це ті речі, які стали найголовнішою цінністю і надбанням нашої родини...

Подивіться це цікаве інтерв’ю на нашому каналі в Ютубі – ви почуєте іншу корисну інформацію.

• Попередня
• Наступна