Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка
 

Гість: отець Андрій Шиманович, священик ПЦУ
Програма: «Наша освіта»
Ведучий: Віталій Хромець


   Гість сьогоднішнього випуску програми «Наша освіта» - отець Андрій Шиманович, священик ПЦУ. Служитель займається з молоддю та веде актину просвітницьку діяльність. І сьогодні автор та ведучий програми Віталій Хромець говорить із гостем про радість та християнське просвітництво. Ви почуєте про значення для християнства діяльності відомого богослова Карла Барта, як поєднуються між собою богословська теорія та практика життя, чому справжній християнин – це людина, яка радіє, і на чому мають ґрунтуватися моделі християнського просвітництва, щоб євангельське вчення стало усвідомленим для максимальної кількості людей.

 

   «[Карл Барт] не тільки є великою особистістю та великим богословом, тому що обсяг його праць є великим. Це очевидно для всіх, хто більш-менш обізнаний у цьому питанні. Але і його вплив на розвиток християнської догматики, християнського віровчення - просто величезний. Це такий, як сказав один дослідник, «вибух у богословській пісочниці, хвилі від котрого розійшлись дуже далеко…»

 

  «…Мені здається це часто вживаною міфологемою, що така богословська теорія відірвана начебто від нашого повсякденного життя, в тому числі, соціально-політичних реалій. І нам здається, що давні отці церкви дійсно рефлексували суто над якимись догматичними питаннями. Але, в той самий час, ми знаємо, що найвидатніші, найвпливовіші отці церкви були дуже активними в політичній сфері,  в тому числі…»

  «…Радість вписана у християнський світогляд узагалі. Якщо ми детально дослідимо цю тему в Новому Завіті, то ми побачимо, що радість абсолютно є невід’ємною складовою християнського світогляду… І в Апостола Павла, і в деяких промовах Самого Спасителя ми це бачимо… А людина, котра займається просвітництвом,  звичайно, не може не радіти і не ділитись цією радістю. Ця радість виплескується органічним чином з людини, котра є щиро віруючою…»

 

  «…Бог нас полюбив. Блага звістка, Добра звістка – Євангеліє, до речі… Незважаючи на нашу гріховність, Бог убачає в нас когось такого цінного, що Він послав Свого Сина Єдинородного задля спасіння кожного з нас – грішників і, вибачте, негідників. Тому, тим не менш, при всьому тому, що ми відчуваємо свою віддаленість від того високого морального стандарту, котрого вимагає від нас Ісус Христос, пам’ятаймо про те, що Ісус Христос зійшов на землю заради всіх нас і кожного з нас, що важливо…»

 

  «…Якщо ми говоримо про людей уже віруючих, воцерковлених, нам варто насамперед, скажімо, поглиблювати їхню догматичну свідомість. Вони вже - у межах церкви, і їм треба заглиблюватися в історію становлення християнської доктрини, історію церкви, щоб вони почулися не просто частиною нині існуючої громади, спільноти, але щоб вони відчули історичну тяглість і з древньою церквою…»

 

  «…Хотів би згадати цитату Михайла Черенкова, котрого нам дуже не вистачає сьогодні в християнському інтелектуальному середовищі… Він в одній із праць пише, що сьогодні люди вже не реагують на високі церковні звання. Їх уже не підкупиш тим, що ти є архієпископ, митрополит, протоієрей… Це все гучні «пустушки». Сьогодні мислячі люди хочуть змістовного спілкування. Незалежно від того, який церковний сан їм це доносить. Можливо, навіть іподиякон: якщо він скаже щось змістовне, - до нього люди потягнуться…»