Світлана Кульчицька | «Твоє життя – в руках Божих»
Кінофототерапія. Що це? Виявляється, це проект, за допомогою якого людям надають психологічну підтримку в тих чи інших їхніх проблемах, переживаннях. Режисерка кіно і телебачення, художниця-мультиплікаторка Світлана Кульчицька розповідає про цю цікаву діяльність, ділиться, через які обставини вона прийшла до цього проекту, а також відповідає на запитання, як потрібно ставитись до дітей, щоб вони вірили в себе та в майбутньому дотримувались правильних шляхів у житті…
«[Кінофототерапія] - це проект, у якому людина бере безпосередню участь у виготовленні фільму... Вона - не спостерігач. Вона - не хтось, хто не знає, про що лікарі там розмовляють, вона у всьому - всередині. Тобто, це набагато ефективніше, ніж подивитися просто відео...»
«... Я з депресією, до речі, зіткнулася... Ми зробили для дівчини, у якої була депресія, фільм. І я вперше дізналася, наскільки це складна хвороба, наскільки вона незвичайна, коли людині навіть досить прості речі... реально складно зробити»
«...Лежу вдома з температурою два роки. Два роки вона не падала взагалі. У цей період я просто настільки багато слухала проповідей, лекцій про духовність, медичних якихось курсів... Я намагалася розібратися у всьому цьому, природно, я багато молилася, тому що це така ситуація, коли ти просто розумієш, що твоє життя - в руках Божих і Він має право тебе будь-якої миті з цієї землі забрати. Особливо, якщо ти не робиш те, що ти повинен зробити. Мені потрібен був ось цей період, щоб я зрозуміла, що я не просто навіть фільм повинна зробити, а ось таку терапію відкрити...»
«...Я, насправді, тоді просто боялася, що, а раптом - це все? І я розуміла, що боятися просто ніколи, треба брати і робити. А страх, насправді, все моє життя мене тримав... Я боялася, я постійно ходила навкруги. Мене обставини дуже близько підводили до кіносфери...
«Звичайно, слова, які говоряться дітям - це, безумовно, в них все входить, вбирається, і, звичайно ж, вони будуть їх формувати, і їхній характер, і їхню долю. Ну, і безумовно, [потрібно] підтримувати дітей, підтримувати їхні будь-які починання... Говорити їм побільше, що ви їх любите, що ви в них вірите, що ви ними пишаєтеся, тому що, дійсно, дітям дуже важливо чути, що вони на цій землі - потрібні, улюблені...»
- Категорія: Інтерв'ю з гостями
- Останнє оновлення: 21 червня 2019