Тетяна Дармостук | Через утрату до життя
Рейтинг користувача: 5 / 5
Бути у статусі дружини, яка втратила чоловіка – не найкраща доля. Але в Господа нашого Ісуса Христа є надія для кожного. У Біблії сказано про те, що Бог дбає про сиріт, а також удів. Він огортає їх Своєю милістю і любов’ю. Христос, Який був на Голгофському хресті, може заповнити порожнечу в душі жінки, і зцілити її душевні рани…
Наша гостя, Тетяна Дармостук, розповідає у нашій програмі свою історію. Господь виявив Свої чудеса у житті цієї жінки, яка колись втратила чоловіка, й подарував їй щастя…
«Не бійся, бо сорому ти не зазнаєш, і не соромся, бо не будеш застиджена, бо про сором свого юнацтва забудеш, а ганьби удівства свого ти не будеш уже пам'ятати!... Бо Муж твій, Творець твій, Господь Саваот йому Ймення, а твій Викупитель Святий Ізраїлів, Він Богом усієї землі буде званий!». Ісаї 54:4-5.
«...[Удови] - це категорія людей, особлива категорія людей, [день] яких не те що потрібно відзначати, але висловити шану, висловити повагу - навіть те [зробити], про що йдеться, до речі, в Біблії. І не раз... Тому що це момент, коли жінка дійсно найчастіше залишається сам-на-сам одразу з багатьма, дуже великими проблемами, коли вона не може відразу зорієнтуватися в житті, як далі йти...»
«...Природно, це [віра] зіграло дуже велику роль... Я більше скажу: для мене, напевно, це - єдине, що допомогло...»
«...Ми ніколи тут цілком не отримаємо відповіді на слово «Чому?». І краще на цьому не зациклюватися. А схопитися [за Бога] і йти далі. Запитувати: «Як далі?», «Що далі?». І я так і зробила...»
«...Так, ти намагаєшся поставити на місце душу. Навіть Давид говорив: «Досить, душе моя тремтіти». Так, таке іноді відбувається - монолог сам із собою, тому що її потрібно ставити на місце. Душа - така штука, що вона може завести в дуже серйозні нетрі»
«...Не Бог - творець проблем. Але Бог у будь-якій ситуації, якщо ти Йому довіряєш, очі твої - на Ньому, може перетворити мінус на плюс. Наш Бог перетворює будь-які мінуси на плюси. Я в це свято вірю... Не все зрозуміло. Всією силою не дозволяйте думкам, розуму колупатися в питаннях: «Чому так?». Стійте на тому, що вже Бог сказав...»
«...Ми живемо за вірою. Ми за що хапаємося - ми те й отримуємо. Так, не завжди з цим погоджуються. Так, це не завжди комфортно. Навіть можна сказати, частіше - некомфортно. Але віра інакше не діє. Вона діє за тим, що вже було висловлено нам. За тим, що було зроблено для нас. Єдине, що ми просимо - це підтримки і благодаті дочекатися цього моменту. Дочекатися того, що вже Бог сказав про нас...»
- Категорія: Інтерв'ю з гостями
- Останнє оновлення: 21 червня 2019
