Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Гості: Людмила Падалка, Зоя Король, представниці Міжцерковної літературно-поетичної студії «Надія», поетеси
Програма: «Світлі гості»
Ведучий: Владислав Бондарков

  

  Чи знали ви, дорогий слухачу, що в Україні діє Міжцерковна літературно-поетична студія «Надія»? Цю студію було створено для допомоги молодим та зрілим поетам різних християнських конфесій у поглибленні їхнього літературно-поетичного дару. «Надія» об’єднує різних людей – за віком та освітою, за фахом і характером. Усі вони щиро люблять Бога, використовують свій талант і Його Слово у поширенні Доброї новини про спасіння.

  Представниці студії «Надія», поетеси Людмила Падалка та Зоя Король розповідають у нашій програмі про чергову збірку «Господь гряде» (до якої увійшли твори 20 авторів-християн), читають вірші, а також діляться історіями свого навернення до Бога…

 

  Людмила:  «У мене було дві сестри віруючі, які десять років за мене молилися. І тому їхні молитви і мій досвід у житті мені показали, що Бог – є. Я Його ніколи не зрікалася, але я не була серйозно налаштована на те, щоби серйозно вірити. Але після цього я зрозуміла, що це  єдина дорога, яка є для кожної людини в цьому світі. І по цій дорозі треба йти, не звертаючи на наліво, ні направо»

Людмила: «Жіночий відсоток свідчення навколишньому світу - дуже великий. Але я б сказала так: жінка завжди ставила чоловіка перед собою. Або мати, або дружина прагнули, щоб син або чоловік досягли великих висот у будь-якій галузі. Тому є свідчення багатьох істориків. Тому останнім часом... я вірю, що і жінки, і чоловіки понесуть Звістку Євангелія в усі кінці землі...»

 

   Зоя:  «Кожній людині дає Господь шанс прийти до Нього і бути щасливою, тому що тільки Він знає наші думки, завзяття нашої душі. А від людини, мені здається, залежить те, що вона обирає. Якщо, виходить, вона страждає, отже, щось не так. Щось треба змінювати в цьому житті, треба шукати сенс життя, треба шукати мету в цьому житті. І якщо ми будемо звільнятися від цих страждань разом із Господом, Він обов'язково допоможе, Він обов'язково виведе. Під Свою благодать поставить, у Свою любов скерує наші серця...»

  Зоя: «Коли ми даруємо оточенню любов, сіємо любов, сіємо мудрість Божу, тоді вона вирощується і страждання минають. Але взагалі в Слові написано, щоб ми з радістю приймали, якщо впадаємо в різні спокуси... Мені Господь теж показав: «Кого люблю, того караю». І я посіяла...»