Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Гість: Євген Тайц, пастор
Програма: «Сімейна консультація»
Ведуча: Олеся Василенко

  

  Сьогодні нас відвідав служитель Євген Тайц. Він розповів про те, як Бог допоміг йому та його дружині подолати труднощі на самому початку їхніх сімейних взаємин, і як потім використав цей досвід у служінні іншим подружжям...

 

   Євгене, раді вас бачити в нас у гостях! Спочатку я би хотіла у вас запитати: які думки у вас викликає наша заставка про брудні шкарпетки та інші побутові проблеми?

 

  Євген: Мені дуже сподобалася ця заставка, тому що, особливо людей, які збираються одружитися, це взагалі-то витвережує дуже. Чому? Тому що люди повинні розуміти, що існує таке ілюзорне уявлення про шлюб, що вони ніколи не зустрінуться з цим побутом, з яким всі стикаються, й тому, звичайно ж, кожен повинен, одружуючись, знати про такі ось нюанси, які ви озвучуєте в ефірі.

  Євген - пастор, президент Міжнародного університету теології «Зое», також він - сім'янин, чоловік та батько, і сьогодні ми будемо говорити про сімейні стосунки і про те, як досягти гармонії в шлюбі. Спочатку розкажіть трохи про свою родину та служіння.

 Євген: Ви знаєте, більше 25 років я служу Богові. На початку 90-х я увірував та прийшов до Бога, і майже відразу поїхав вчитися в біблійний коледж в Естонії. Після якогось певного часу я повернувся й відразу став служити в церкві. Через рік-півтора я одружився. Побрався теж з лідером церкви. Моя дружина старша за мене на кілька років і вона раніше вже була в церкві. Тому коли я одружився, у нас були певні складнощі. Тому що мені треба було підростати, і це все - одночасно зі служінням. Паралельно я зростав як служитель, і паралельно моя сім'я теж розвивалася, проходила таке становлення. Це було подвійне навантаження...

  А скажіть, будь ласка, ось ці складнощі, яких ви зазнавали на початку взаємин, допомогли потім у вашому пасторському служінні?

  Євген: Ну, звичайно. Тому що не раз, і не два, і не три, Господь зводив нас із людьми, які були в дуже скрутному становищі. Спочатку я не розумів, коли зазнавав цих труднощів, навіщо це все звалилося на мою голову, бо я дивився на інші сім'ї і бачив, що там люди проходять трохи інший шлях. Завжди ми ставимо питання Богові і говоримо: «Чому я, чому я несу (як мені тоді здавалося) ось цей тяжкий тягар?». Але згодом я набагато краще розумів людей, зглядався на них, знав, що їм можна порадити. І що, виявляється, ці люди можуть терпіти та зазнавати дуже складних моментів, тому що колись я терпів і проходив - і Бог допоміг мені. Бог допоміг і мені, і моїй дружині. Ми, взагалі-то, вийшли з тих складнощів, у яких були. Звичайно, загадувати ми не можемо, але, тим не менше, буквально цього місяця вже буде 24 роки, як я одружений...

  Ви сказали про те, що Бог вам допоміг у вирішенні сімейних питань. А ви могли б навести приклад якоїсь родинної ситуації, можливо, побутової, в якій вам допомогло саме Слово Боже, після того, як ви застосували його принципи в цій конкретній ситуації?

  Євген: У нас було дуже багато розбіжностей на самому початку з дружиною моєю. Тому що дружина моя росла без батька. Вона його навіть не бачила. Дружина не розуміла, хто такий чоловік, хто такий батько. Потім - я був молодший, я був духовно менший від неї, тому що вона раніше в церкві була. Дружина була лідером прославлення. Я прийшов і побачив її в червоній сукні, вона стояла просто на сцені. Її побоювалися навіть наш пастир з його дружиноюJ, вона була такою суворою...

  На самому початку в нас було багато суперечок. Дружина була лідером домашньої групи моєї, і тут раптом вона повинна [підкорятися]... Я ж чоловік, врешті-решт, я повинен приймати рішення якісь. У нас було багато таких ідеалістичних уявлень та багато сварок на побутові теми. І в якийсь момент я прочитав ось цей текст Писання до Ефесян 5 розділу, де написано: «Дружини, коріться своїм чоловікам, як Господеві, бо чоловік голова дружини, як і Христос глава Церкви, і Він же Спаситель тіла...». А також: «Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву...». І я згадую, як після якоїсь чергової сварки (бо ми разом були такими особистостями - і вона, і я стояли на своєму) я раптом зрозумів, що і в неї, і в мене виникають біль та образа. І ось що далі робити? Продовжувати ображатися, продовжувати дорікати? А на самому початку тобі ж здається, що коли зараз ти не доведеш своєї правоти, то все - як далі жити?! І я зрозумів, що мені потрібно відкласти ось цей мій біль і попри це зробити, як написано. Тобто, померти для свого болю, померти для своїх страждань ось цих внутрішніх, пробачити і попросити вибачення, піти і продовжувати сіяти добре насіння... Я ще тоді викладав у біблійному коледжі, й у мене був такий коментар до цих текстів Писання, що чоловік на самому початку любить дружину свою, як Христос Церкву, тобто, ось цією любов'ю агапе. У нього повинна бути здатність любити її з її неміччю, з її якимись вадами, як у Церкви. І якщо ти хочеш перемогти і отримати свою дружину, щоб вона тебе любила... Принаймні, у мене складалося враження таке, що дружину треба завоювати. Зазвичай здається, що коли ви одружуєтеся, вже все, - ти переміг, уже у вас відбулася сім'я, ви вже просто любите одне одного. Але в моїй ситуації я повинен був дружину завоювати. Я зрозумів, що мені треба ось так умирати, як Христос умирає за Церкву... Христос-то продовжує нас любити, навіть коли ми непокірні, неслухняні, навіть коли ми продовжуємо йти своїм шляхом, навіть коли ми наполягаємо на своїй позиції. Також ось і дружина може не коритися чоловікові і він повинен виявити характер Христовий, це обов'язок його. Якщо чоловік хоче отримати плоди від свого шлюбу, він повинен лягти кістьми, як кажуть. Він повинен померти, як Христос помер за Церкву...

  Ви знаєте, я вам надзвичайно вдячна, що ви, по-перше, так чесно розповідаєте про те, що у вас свого часу були певні труднощі в сім'ї, але ви їх подолали з Божою поміччю. Тому що іноді люди намагаються намалювати таку ідеалістичну картину, сказати, що в них усе добре в родині, а насправді там відбувається щось страшне... І другий момент - мені дуже приємно, що ви настільки розумієте свою дружину, її почуття, її фізичний стан, психологічний. Вам Бог допоміг, саме через ось ці непрості моменти, зрозуміти свою дружину і це тільки поліпшило ваші взаємини.

  Євген: У мене не було жодних інших варіантів. Це єдиний шлях, під який можна було підкоритися, зрозуміти і прийняти ось цю даність. Хто вивчає Писання, вникає в себе. Тому що тут дуже важливо не тільки вникати у вчення. Багато людей вникають у вчення, вивчають Писання, знають його, але вони не чесні з собою, а це - набагато складніше. Тому що важливо «читати» ще себе, і бути чесним...