Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Гість: Віктор Матвєєв, директор місії «Мир дому вашому»
Програма: «Світлі гості»
Ведуча: Олеся Василенко

 

  Як запалити людину служінням Богові? Як вийти із зони комфорту, щоб розпочати духовну працю? Коли зазнаєш випробування у житті, як не опускати рук і все ж продовжувати  своє служіння? Як долати емоційне вигоряння? Чи кожен християнин має дар від Бога та певну місію на цій землі? На ці та інші цікаві питання відповів наш гість - директор місії «Мир дому вашому» Віктор Матвєєв.

«... Трохи інакше я б сформулював запитання:  не переконати людину служити Богові, чи змусити її служити Богові, неначе це щось насильницьке. Насправді це випливає з якихось внутрішніх спонукань... Коли людина навертається до Бога,  вона спочатку як новонароджене немовля, вона народилася духовно, вона харчується молоком. І в цей момент важливе духовне харчування... Церква - це наша духовна родина. Коли дитина тільки народилася, потрібно за нею доглядати, годувати, але потім також потроху давати відповідальність... І потім вона втягується у звичайне церковне служіння...»

 

 «Моє щире переконання - що Бог дав дари кожній людині. Просто кожній людині, яка є на планеті Земля Бог дав певні дари. А тим більше - віруючій людині, в якій живе Дух Святий... І тут потрібно знайти свій дар і реалізувати, його розкрити»

«... Потрібно розуміти, що в церкві безліч різних людей, і кожна людина може служити по-своєму»

 

«Якщо пастор хоче, щоб його члени церкви були активні, йому потрібно ділитися відповідальністю. Потрібно давати якісь завдання... потрібно розрізняти вік християнина... і потрібно йому давати відповідні завдання. Щоб він, отримуючи ось ці маленькі завдання, міг зростати і розвиватися...»

 

«Перш за все, коли щось настає, таке серйозне випробування, проблеми, які є в житті кожної людини, в цей момент особисто мені що допомагає - треба трошки зупинитися, і... налагодити спілкування з Господом... посилити молитву, посилити спілкування з Богом, розібратися, що сталося... і ми розуміємо, що у Бога є план. Якщо Бог це допустив, отже, Він вірить, що ми це пройдемо...»

 

 «... Знайте, що будь-яка спокуса - це тимчасово. Будь-яке випробування - це тимчасово.... Але, зазнаючи їх, ми виробляємо в безмірному достатку Божу славу...»