Тарас Бойчук | «Поклоніння – це про Нього, це для Нього…»
Як музика допомагає спілкуватися з Богом? Чому потрібно зважати на те, для якої аудиторії ти створюєш свій музичний твір? На ці та інші запитання дає відповідь наш гість – співак, лідер прославлення у церкві Тарас Бойчук. А ще Тарас розповідає про те, як Господь прийшов у його життя і дарував йому надію, якою тепер співак ділиться з іншими людьми через свої пісні…
«Я це бачив у церкві із ранніх років, я бачив, як це [музика] впливає, як це людям допомагає якийсь контакт мати з Богом… У всіх протестантських церквах музика займає практично 50 відсотків служіння (можливо – 40, зважаючи, яка церква). Але реально музика завжди займала багато часу в літургії церковній. І тому для мене було очевидним, що музика впливає на сприйняття Бога, це допомагає людям відкриватися і якось спілкуватися з Богом…»
«… Я насправді більшість своїх пісень пишу саме в такому стані поклоніння, коли я наодинці з Богом»
«У мене це переважно відбувається так: приходять певні слова, певна мелодія, певна тема є. Я чітко бачу цю тему і все, що мені залишається – вловити цю ідею і, можливо, десь її доповнити. І трішки додати аранжування, трішки дописати слова, але, знову ж таки, є певна ідея, є певна суть, яку я маю передати»
«… Краще дивитися в контексті, для кого ти це робиш. Тобто, де ця музика буде звучати. Яка церква, який її форма, який прошарок суспільний, що приходить у цю церкву. Якщо ти лідер прославлення, ти повинен робити так, щоб тебе зрозуміли. Є різна аудиторія»
«Кожне служіння мені потрібно готувати певну кількість пісень. І я вважаю помилкою, коли лідер прославлення думає: «Так, для цих людей я можу заспівати цю пісню, а для інших – іншу». Ти втрачаєш свою ідентичність. І фактично ти втрачаєш свій якийсь контакт з Богом у цей момент, тому що поклоніння (якщо ми говоримо про хвалу і поклоніння, про прославлення [Бога]в церкві) – це про Нього, це для Нього…»
«… Я чув, що Мартін Лютер таке теж робив: вони брали тогочасні хіти, тексти змінювали і співали їх у церквах… Музика має здатність проникати в людину і відчиняти якісь двері, які інколи важко відчинити, довго навіть проповідуючи. (Хоча, якщо ти хороший проповідник – ти відчиниш). Тому Мартін Лютер щось розумів…»
«Я розумію, що я можу робити те, що винятково мені подобається, але варто не бути егоїстом, тобто, задовольняти свої смаки і бажання, а працювати для людей і робити музику, яка буде сприйматися більш широкою аудиторією, в різних поколіннях. Тому я закликаю всіх писати музику не тільки ту, яка задовольняє твій смак. Це якраз і є, напевно, елемент служіння, коли ти робиш те, що послужить комусь, а не тільки тобі»
- Категорія: Інтерв'ю з гостями
- Останнє оновлення: 17 березня 2020
