Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Гість: В’ячеслав Сологуб
Програма: «Світлі гості»
Ведуча: Ірина Суботовська

 

  В’ячеслав Сологуб, котрий відвідав студію Світлого радіо – наш давній друг та колега. Ми вдячні Богові за його щирість та вірність нашому служінню. У програмі «Світлі гості» В’ячеслав розповідає історію радіо «Еммануїл». Господь звершив диво  і наша радіостанція запрацювала, завдяки багатьом молитвам та зусиллям її засновника Віктора Костянтиновича Радіна, й інших людей, котрі розуміли важливість благовістя по радіо в Україні та за її межами.

  Сьогодні, у тій ситуації, що склалася у нашій державі та  усьому світі, християнське радіо потрібне, як ніколи. Тож, друзі, будь ласка, моліться,   щоб наше служіння продовжувалося. Щоб ми і надалі могли духовно підтримувати радіослухачів, розповідати їм про надію. Її усім без винятку дає Христос, Який пройшов Голгофу, але воскрес, «щоб кожен хто вірує в Нього, мав вічне життя» (Івана 3:15).    

 

«... Було Слово Боже для співробітників, була молитва. І там я познайомився з Віктором Костянтиновичем ... У нього прізвище - Радін... Він закінчив КПІ, радіотехнічний факультет. І ось ця людина... ходила з цією думкою - ось такого радіо міжконфесійного. Де буде різна музика цілодобово звучати. Крім ось цієї думки, ідеї нічого тоді не було. І молитви. Про це молилися, молилися... і нині ми бачимо плід цих молитов. Й ось уже Віктора Костянтиновича немає [на цій землі], а плід його молитов - очевидний»

 

«Ось один із моментів причетності: я знаю, що на радіо є певні зміни, [співробітники] повинні переїхати на нове місце (я бачив фотографії цього будівництва) - мене це повернуло на 20 років назад. Тому що я в цьому приміщенні (тут тоді була місія «Еммануїл») 20 років тому працював. І ми якраз тоді переїжджали на нове місце, і теж це було будівництво. Я пам'ятаю, як це було важко, некомфортно: будівництво, пил, бруд, техніку треба тягнути, кабель прокладати. Це велика-велика праця. Тому я розумію, який період радіо переживає...»

 

«Вогонь прийде на жертву. Це слово Писання. Не будеш жертвувати - не буде вогню»

 

«... А без Голгофи не буде воскресіння. Тому шлях любові проведе обов'язково через Голгофу, але це неодмінно для того, щоб було воскресіння. Вже у кого яка голгофа - ну, це вже Господь кожному в міру його сил визначатиме»

 

«... Коли ти віриш, коли ти читаєш, коли ти цим живеш. Якщо ти від цього відходиш, ти грубішаєш, потім (скоріш за все) - грішиш. Потім або ти будеш грішити-грішити і взагалі відходиш [від Бога], або ти каєшся - і повертаєшся. Це складно, тому що важко вдруге увійти в цю ж воду. Але з Богом можливо все...»