Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Програма: «Світлі гості»
Гість: Сергій Круценко, поет, композитор, режисер, продюсер
Ведучий: Владислав Бондарков

 

  Сергій Круценко є автором музики до  понад 30 різних стрічок, і документальних, і художніх. А також до нового мультиплікаційного фільму «Микита Кожум’яка», створеного у форматі 3D.  Пропонуємо вам цікаву розмову з поетом, композитором, режисером, продюсером Сергієм Круценком.  У вас буде чудова нагода познайомитися ближче з цією цікавою, талановитою особистістю, а також послухати глибокі вірші та замислитись про вічне… 

 

«Я себе вважаю людиною-хвилею. Тобто, я займаюся будь-якими хвильовими процесами, які пов’язані зі звуком і зі світлом. І з будь-чим, що пов’язано  зі словом у тому числі. Всім, що є хвиля»

 

«Зараз це є найбільшим питанням сучасної філософії, тобто, питання детермінізму, а відповідно долі, переустановок якихось для людини. І питання волі є зараз найголовнішим. Узагалі питання того, як існує Всесвіт, який розвиток він має, куди він іде. І це було б дивно, якби ми казали, що  немає якогось стосовно нас детермінізму…»

 

«… Річ у тому, що ми розуміємо, що ми обмежені, хоча б фізично, але ми не обмежені в дусі. Тобто, ми необмежені в уяві.  І в цьому розрізі ми можемо поєднувати внутрішній світ, у якому ми абсолютно вільні, з тими фіксаціями, які відбуваються для того, щоб наша свідомість працювала…» 

 
«Що таке наш фізичний світ, на мій погляд? Це якраз фіксація простору в часі. Тобто, ми весь час фіксуємо якісь речі і називаємо їх якимись параметрами чи якимись символами, для того, щоб ми могли це через свідомість пропускати, бо наша свідомість дивиться у цей шлях – від точки А до точки Б. І, певно, люди дивлячись на цей шлях, звикли, наприклад, називати це долею, в такому побутовому розумінні цього слова»

 

«Я стежу за певними знаками долі. Я стежу за пропозиціями, які надходять у вигляді символів якихось у моє життя. І я зрозумів, що моя місія в цьому має  бути, щоб я  запропонував максимально якісної  музики, і передусім якісної української музики, тобто, глибинної музики…»  

 

«… Ми не знаємо наших меж, ми не знаємо нашої мети, ми не знаємо наших якихось переваг стосовно іншого світу… Ми вже створили штучний інтелект, ми вже створили квантові комп’ютери, ми вже створили роботизацію, яка позбавить людей роботи у найближчі десять років. І ми вже маємо небезпеку в тому, яким чином зараз відокремити фейк від знань, поки що немає цього механізму, методологій точних, яким чином до цього підходити...»