Ярослав Себастьян Тегза | «Дорога. Пізнаючи красу та силу християнства»
Любов до книг з’явилася у Ярослава Себастьяна Тегзи у монастирі. Відтоді Ярослав Себастьян завжди щось нотує. Ці записи згодом вилилися у книгу «Дорога. Пізнаючи красу та силу християнства», яку він сьогодні презентує у нашій програмі. Зміст цієї праці охоплює весь спектр християнської віри: від теми Божого об’явлення до християнського погляду на політику; від того, як стати християнином і до того, як християнин повинен жити у світі…
«Моє нутро, моральне нутро, противиться індивідуалізму. Тобто, я проти сучасної ідеї створювати собі самому ідентичність. Я також проти, щоб ідентичність нав’язувалася. Радше ідентичність потрібно відкрити і розділити її з іншими…»
«Якщо ми говоримо за євангельське християнство, то, на жаль, не всі орієнтуються в тому, що воно не таке одноманітне, як може здаватися на перший погляд. У 20 столітті у євангельському християнстві накреслилася певна поляризація у зв’язку із сучасними викликами. Одне крило залишилося більш закритим до культури, до інших конфесій. Їх зазвичай називають фундаменталістами. Інше крило є теж консервативне. Вони теж приймають 5 засадничих речей фундаменталізму, але вони є більш відкритими до діалогу з культурою, наукою, а також з іншими християнськими конфесіями…»
«… Християнство, яке засновано на Трійці (єдності Бога в Трьох Особах), має такий культурний наслідок, що коли християнство кудись приходить, то воно зберігає культуру. Тобто, різноманітність випливає з догматичних засад християнства. Оця Троїстість християнства має наслідком культурне різноманіття…»
«Усе, що створено Богом, воно добре. І Бог його сатані так просто не віддасть. Він його викупить. І Він уже це зробив в Ісусі Христі. Це просто справа часу, коли воно об’явиться. І ми очікуємо об’явлення синів Божих, тоді і все творіння оновиться»
«… Бог максимально наблизився до нас, Він став близький до нас, і Він робить нас близькими до Нього. Проблема не в Ньому. Проблема в тому, що ми, такі, які ми є, залежні від способу мислення, який характерний для цього світу занепалого. У нас пелена на очах і ми не можемо Його правильно розуміти…»
«… Думка про воскресіння мертвих – це джерело моєї найбільшої радості і втіхи. Тобто, коли в мене є страждання, коли в мене є скорбота в житті, коли в мене є труднощі, перше, що приходить мені на гадку: «…Очікую воскресіння мертвих і життя майбутнього віку». Завжди так не буде. Я очікую майбутнього воскресіння. Тому що Ісус воскрес і все прагне до цього…»
- Категорія: Інтерв'ю з гостями
- Останнє оновлення: 12 лютого 2021
