Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Програма: «Світло підтримки»
Гостя: Ольга Соколова, відповідальна за фандрейзинг та комунікації у БО «Перспектива 21.3»
Ведуча: Олеся Василенко

 

   «Ми створюємо умови для повноцінного та гідного життя людей з синдромом Дауна, аутизмом та порушеннями інтелектуального розвитку». Ці слова можна прочитати на головній сторінці  благодійної організації «Перспектива 21.3». Ольга Соколова, відповідальна за фандрейзинг та комунікації у цій організації, ділиться інформацією про проєкти, які й допомагають створювати умови для повноцінного та гідного життя людей з порушеннями інтелектуального розвитку. Також Ольга розповідає, чого найбільше потребують люди з інвалідністю і як навчитися їх розуміти та приймати…

 

«Назва його [проєкту «Перспектива 21:3] має декілька сенсів. «21:3» має два значення. Перше: людей із синдромом Дауна, тому що в них на одну хромосому більше і в них третя хромосома є  зайва, але ми кажемо – додаткова в 21 парі хромосом. І так само це перспектива в трьох напрямках… Перший напрямок – це освіта, і, власне, це те, чим ми займалися останні 10 років. Другий напрямок – це підтримане працевлаштування. І третій напрямок – це підтримане проживання…»

 

«… Найголовніше, чого потребують «наші» люди, як ми кажемо про них, тобто, люди з інвалідністю і порушеннями інтелектуального розвитку, будь-то аутизм чи синдром Дауна, це, мабуть, прийняття… І коли ми розуміємо, що вони – такі самі люди, як і всі інші, то ось ці моменти про гідне життя якось самі по собі реалізуються…»

 

«… Перш за все, ми маємо змінювати своє сприйняття того, що ці люди не є якісь окремі, якісь суперособливі, якісь не такі, вони просто люди, які мають такі самі потреби, як і ми, і мені здається, що саме з цього треба починати»

 

«… Ми завжди будемо боятися чогось невідомого.  Тобто, перший крок – перестати боятися. Але перед цим є ще один крок – це дізнаватися більше. Тобто, для того, щоб не боятися, треба дізнатися більше. І, насправді, коли люди дізнаються більше, вони перестають цього боятися. І так працює абсолютно в усіх сферах нашого життя…»

 

«… Це   [робота людей з порушеннями розвитку в «Сafe 21.3»] практика на реальному робочому місці і можливість набути тих навичок, які вони зможуть використовувати пізніше, на іншому робочому місці. Це і соціалізація, і практичні навички, як працювати з колегами, як виконувати якісь операції прості і т.ін. Тобто, насправді мільйон опцій, головне, щоб вони були під силу нашим студентам…»

 

«… Дійсно, за  такої вірної та щирої підтримки і любові ці люди можуть дуже багато… Якщо людина із синдромом Дауна з дитинства росте в сім’ї, вона має вчителів, які розуміють її, які створюють умови для спокійного, комфортного навчання, відповідно до її рівня, вона набагато більше може… І навіть… ці люди мають вищий IQ на виході зі школи. Це дуже цікаво…»

 

«… Усе залежить від того, як ти дивишся на те, що Бог дає тобі в житті. Це завжди непросто – на якісь труднощі, барєри, перепони  дивитися [так]: супер, це від Бога. Інколи це велика боротьба, і не все легко. Але як зараз ми можемо бачити, що люди, які не здаються, які… щиро довіряють Богу і, дійсно, Бог  через них багато чого робить…»