Олександр Красов | «Назавжди»
Із піаністом, співаком, диригентом, композитором Олександром Красовим ми поговорили про музику, про її сприйняття різними людьми, про мистецтво простоти, про старанність та глибину в пізнанні Бога, і про щоденну потребу спілкування з Ним та вираження цієї потреби у творчості. Також Олександр презентує свою пісню «Назавжди».
«Я вважаю, що [скрупульозність] - це комплексний такий стан. Він і дається Богом при народженні, і не може існувати без самодисципліни і такого щоденного розвитку в цьому»
«Мені здається, це велике мистецтво - зупиняти себе. Що більше ти пізнаєш, то сильніше хочеться це все висловити, нагромадити, показати це все. І втрачається ось ця простота. Тому, мені здається, люди, не тільки з віком, але з великим музичним досвідом, приходять до такої простоти, яка дуже дорога мені, коли я слухаю ті чи інші музичні твори»
«... Музика як така - це справді дуже неоднозначна сфера. Оскільки те, що подобається одній людині, може не подобатися іншій людині. Що подобається другому - може не подобатися третьому і так до нескінченності. І догодити громадськості - вкрай складно. Але, з іншого боку, в нашому світі, в світській музиці, і вкрай просто. Є певний тренд, який ти просто заповнюєш і робиш за певним шаблоном і вона сприймається...»
«... Людині сучасній не хочеться думати. Їй не хочеться займатися глибокою інтелектуальною працею. Глибокою працею навіть, якщо брати християнство, в пізнанні Бога. Якось хочеться і в пізнанні Бога швидко [всього досягти], щоб «за один рік я ось так розумів». І це все накладає серйозний відбиток, якщо ми говоримо в контексті музичного служіння, на сьогоднішніх музикантів, на композиторів християнських...»
«Коли ти душу свою насичуєш, то настають моменти, коли ти знову цього потребуєш. І ось ця потреба нескінченна. Я так думав про це і дійшов висновку, що в цьому і є щастя - щодня потребувати Бога, щодня відчувати оцей потяг до Нього, щодня висловлювати цей потяг у молитвах, в творчості, в поклонінні, в соціальному житті...»
«Що старшим я стаю, то більше я шукаю залежності. Наприклад, сьогодні твір, який я написав новий, текст я надсилаю як мінімум шістьом людям - моїм друзям, зрілим пасторам, зрілим братам, яким довіряю, котрі бачать не просто текст, не просто риму, а бачать серце. Й ось я залежу від таких людей, оскільки, щоб зробити щось вартісне, потрібно його народити, а пологи - це завжди болісний процес...»
- Категорія: Інтерв'ю з гостями
- Останнє оновлення: 19 квітня 2021
