Будь ласка, поставте оцінку Голос 1 Голос 2 Голос 3 Голос 4 Голос 5  

Чому сатана просив Ісуса сіяти учнів, як пшеницю?

У Євангелії від Луки ми читаємо опис Тайної вечері, під час якої Ісус сказав Петру: «Симоне, Симоне! Ось сатана просить вас, щоб сіяти, як пшеницю, але Я молився за тебе, щоб не ослабла віра твоя; і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.» (Лк. 22:31,32). Читаючи ці вірші з Біблії, виникають різні запитання: чому сатана просив Ісуса саме це? Чому мова йшла саме про Петра? З яких причин могла ослабнути віра Петра? Як розібратися в цих питаннях?

Описана подія трапилася в останній день, в Гефсиманії, і Господь знав, що Петро тричі зречеться Його, хоча Петро і казав: «Господи, з Тобою я готовий і у в’язницю, і на смерть іти.» (Лк. 22:33). Зречення – це гріх на смерть. Ісус сказав: «А хто зречеться Мене перед людьми, зречуся того і Я перед Отцем Моїм Небесним.» (Мф. 10:33). Коли Петро тричі зрікся Ісуса, можна припустити, що сатана сказав Ісусу, що Петро ж згрішив, і згрішив гріхом на смерть! Тому – місце для нього у пеклі! Проте, любов Божа, Його милість, жертва відкуплення за всі гріхи людства була більшою. Господь молився за Петра, щоб після того, як він згрішить, тричі зрікшись Ісуса, віра його не ослабла, та щоб він і далі вірив у неосяжну Божу любов, щоб не злякався, як Іуда. Іуда вчинив той самий гріх, що і Петро – зрікся Бога. Але в Іуди не вистачило віри прийти і впасти до ніг Ісуса Христа, у Петра ж – вистачило. Стосовно того, що сатана просив Ісуса сіяти, як пшеницю, мається на увазі, що він говорив, що Петра не можна залишати як чисту пшеницю, але треба спалити його, як солому, тому що він згрішив і винен. Але Ісус сказав, що Він молився за Петра, щоб не ослабла його віра, незалежно від зречення, щоб його віра витримала.

Досить часто і сьогодні трапляється, що людина, покаявшись, з часом може впасти. Але, глибоко в серці, вже є частинка живого Бога, і, вкотре вчинивши гріх, людина знову задумується про Бога. Мета сатани – якомога яскравіше показати людині, котра згрішила, яка вона недостойна, невірна, винна, якомога сильніше спонукати до самоосуду! А ми знаємо, що Бог любить кожну людину, не дивлячись на її гріхи, падіння, вчинки. Його любов – безмірна, а «… милiсть же пiдноситься над судом.» (Як. 2:13)! Тому, що би не відбувалося у нашому житті, необхідно пам’ятати про Божу всепрощаючу любов, про Його жертву, яку Він звершив заради всіх нас!

• Попередня
• Наступна