Як навчитися любити?

Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка
 


Ми знаємо, що в Біблії є вірші, в яких Ісус говорить: «… любіть ворогів ваших, добро творіть тим, хто ненавидить вас;» (Лк. 6:27). Але, ми живемо на грішній землі, і нерідко трапляється, що людина не любить навіть своїх ближніх, не кажучи вже про те, щоб любити ворогів! Подібне трапляється навіть серед віруючих людей! Що робити? Чи можна навчитися любити?
 
Якщо людина хоче навчитися любити, – перше, що потрібно зробити, – прийняти Ісуса Христа Господом, покаятися перед Ним, і віддати Йому свою душу. І тоді Господь навчить вас любити: «Господь же нехай направить серця вашi на любов Божу i на терпiння Христове.» (2 Сол. 3:5). Інших варіантів навчитися любити на цій землі просто не існує! Любов – тільки від Бога, тому що «… Бог є любов.» (1 Ін. 4:8). Для того, щоб навчитися любити – потрібно пізнати Бога.
 
Але, ми бачимо, що і серед віруючих трапляється, що вони не мають любові, сваряться, сперечаються. Написано: «Якщо мiж вами заздрощi, суперечки i незгоди, то хiба ви не плотськi? I чи не за людським звичаєм живете?» (1 Кор. 3:3). Це немовлята у Христі, це ті люди, які народилися згори, стали віруючими, але, ще не зросли у Христову любов. Проте, це не означає, що немовлята – невіруючі, зовсім ні, вони – віруючі, вони – діти Божі. Якщо людина сповідала Ісуса Христа Господом і Сином Божим, – у ній перебуває Бог, як написано: «Хто сповiдує, що Iсус є Син Божий, в тому перебуває Бог i вiн у Бозi.» (1 Ін. 4:15).
І якщо в людині є Бог, значить, у ній є і Божа любов, тому що Бог є любов! Але, цю любов немовля не чує, не відчуває, хоча вона у ньому є: «… тому що любов Божа влилась у серця нашi Духом Святим, даним нам.» (Рим. 5:5).
Отже, як знайти любов? Потрібно просто відповісти Богу на спонукання від Духа Божого, яке є глибоко-глибоко у серці віруючого: «Помисли в серці людини – глибокі води, але людина розумна вичерпує їх.» (Притч. 20:5) – це і є мудрість п’яти розумних дів, які змогли знайти у своєму серці любов Божу, і відповіли їй.
Для того, щоб відповісти на спонукання від Бога, – спочатку потрібно почути Божу любов у своєму серці. Вона там вже є через віру в Ісуса Христа, вона не мовчить, вона спонукає до любові, до дії: «Дiти мої! Будемо любити не словом чи язиком, а дiлом i правдою.» (1 Ін. 3:18). Саме тому, Яків пише, що любов не може жити без прояву – любов повинна проявлятися у діях, у справах: «Бо як тiло без духу мертве, так i вiра без дiл мертва.» (Як. 2:26). Якщо ми не будемо любити братів, робити добро іншим людям, якщо не будемо комусь допомагати, – то насіння любові, яке є всередині нас, не буде зростати. Це насіння любові просто буде мертвим. І навпаки, якщо ми робимо щось хороше, – насіння любові починає проростати.
Плоть людини зовсім не хоче творити добро. Але, якщо людина докладає зусилля, і все-таки робить добро, чинить по Духу, то тоді вона зрощує в собі любов Христову: «Від днів же Іоана Хрестителя донині Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його,…» (Мф. 11:12). Це зусилля потрібно докладати для того, щоб досягти любові, щоб зрости у спасіння. Є народження згори, яке ми вже маємо через віру, а є спасіння, якого треба досягати. Ми не беремо участі у народження згори, так само, як і наші діти не беруть участь у своєму народженні. Кожен народжений згори жодним чином не брав у цьому участь! Все це зробив Господь – Божим даром, благодаттю. Після народження згори людина отримує всередину Духа Святого, і ось уже тоді вона повинна докладати зусилля, щоб слідувати за водительством Духа, Який вже у ній є. При цьому плоть буде противитися. Зусилля необхідно докласти для того, щоб не зважаючи на свою позицію плоті, почути позицію Бога, і піти за Ним! Бог говорить: «А ось на кого Я спогляну: на смиренного і скрушеного духом і на того, хто тріпоче перед словом Моїм.» (Іс. 66:2). Якщо ми будемо слухатися Бога більше, ніж самих себе, – ось це і є зусилля, яке нам потрібно докладати. Коли ми робимо це зусилля, коли ми зробимо комусь добро, помолимося за когось, проявимо до когось любов – ми знаходимо щастя, адже, найщасливіші люди – ті, які служать! Якщо людина нікому не служить, – вона нещаслива, навіть, якщо вона здорова, якщо у неї все добре вдома, у сім’ї, на роботі. Для того, щоб стати щасливим, – потрібно спочатку зробити щасливим когось! Отримати любов можна тільки, віддаючи любов комусь! Чим більше ви віддаєте любові – тим більше ви її отримуєте!
Всередині вас є Божа іскра, Божа любов, Дух Святий – Він спонукає вас творити добро. Дайте Йому відповідь, дослухайтеся до свого серця, у якому вже живе Господь – ідіть, дійте – «… Бог створює в нас i хотiння, i дiяння за Своїм благоволiнням.» (Флп. 2:13). Принесіть комусь добро, допоможіть комусь, нагодуйте голодного, помоліться за когось, зателефонуйте знайомим, родичам, скажіть їм щось хороше, благословіть їх. «Бо ми – Його творiння, створенi у Христi Iсусi на добрi дiла, якi Бог наперед приготував‚ щоб ми виконували.» (Еф. 2:10).
Якщо ми нікого не любимо, не творимо добро іншим людям – ми потрапляємо у депресію. Якщо ми не виконуємо своє призначення, до якого ми покликані, – ми потрапляємо в самоосуд, і, як наслідок, – в депресію. Якщо була можливість когось благословити, але людина цю можливість не використала, – тоді починається депресія. І навпаки, якщо навіть просто комусь сказати добре слово, – депресія відразу зникне, які би обставини у вас не були, – Бог завжди дасть можливість сказати комусь добре слово і благословити (якщо серце людини готове благословити). Бог обов’язково приведе ту людину, яку потрібно благословити, і ви отримаєте радість, благословення, і любов, тому що самі благословили, тому що самі проявили любов.
 

Автор – Олексій Волченко
Категорія: Блог радіо
Останнє оновлення: 06 травня 2019