Що таке праведність?
Рейтинг користувача: 4 / 5
У Біблії неодноразово згадується про праведність. Як же зрозуміти, що це таке? Чи про різні види праведності написано у Біблії – Божа праведність, власна праведність, праведність від закону, праведність віруючого?
Великий Біблійний словник визначає «праведність» як встановлення правильних відносин – спочатку між Богом і людиною, потім – між самими людьми. Отже, праведність – це взаємовідносини.
У посланні до Римлян Павло писав: «Браття‚ бажання мого серця i молитва до Бога за Iзраїль на спасiння. Бо свiдчу їм, що мають ревнiсть Божу, та не за розумом. Бо, не розумiючи праведности Божої i намагаючись поставити власну праведнiсть, вони не скорилися праведностi Божiй, бо кiнець закону – Христос, на праведність кожного‚ хто вiрує. Мойсей пише про праведнiсть вiд закону: «Людина, виконавши його, буде жити ним».» (Рим. 10:1-5).
Що ж таке праведність від закону? Що таке Божа праведність, і праведність віруючого? Як всі ці праведності відрізняються одна від одної?
У першу чергу, праведність – це ставлення когось до когось. А ще можна сказати, що праведність – це щось, або хтось, через що це ставлення вибудовується. Спробуємо дати визначення. Праведність від закону – це ставлення людини до Бога через закон. Але, Бог дав закон народу Ізраїля для того, щоб вони не знищилися на цій землі. Відповідно, якщо людина приймала закон, і намагалася виконувати заповіді, – Бог благословляв таку людину життям на цій землі. Бог охороняв таку людину, забезпечував, захищав її, і всю її сім’ю. Закон був благословенням Божим для людей, і давав можливість жити – але, тільки цим земним життям. Закон не мав жодного відношення до вічного життя. Закон не зцілював серце, не спасав душу людини. Закон не наближав людину до Бога! Закон не створював взаємовідносин з Богом. Закон лише зберігав людину фізично на цій землі. Тому, закон не спасає: «Бо коли б даний закон мiг животворити, тодi воiстину праведнiсть була б вiд закону;» (Гал. 3:21).
Одне із значень слова «праведність» – це виправдання. Отже, чим більше ми намагаємося виконати закон самі – тим більше ми самі виправдовуємо себе, тим більше ми надаємо собі значення, тим більшою стає наша самоправедність. Праведність від закону – це і є власна праведність. А чим більшою є наша власна праведність – тим більшою виростає наша гордість, тим менше ми впокорюємося перед Божою праведністю, тим менше ми взагалі можемо розуміти Божу праведність. Праведність від закону – це намагатися заслужити благовоління Бога виконанням закону, а праведність від віри – це вірити, будучи нечестивим грішником, що ти відкуплений і оправданий Ісусом Христом! «Hагорода тому, хто робить, дається не з ласки, а за обов’язком. А тому, хто не робить, але вiрує в Того, Хто виправдовує нечестивого, вiра його зараховується в праведнiсть.» (Рим. 4:4,5).
Божа праведність – це ставлення Бога до людини через Ісуса Христа. Бог є любов, а тому, ставленням Бога до людини є тільки любов. І Бог міг проявити Свою любов до людини тільки через Ісуса Христа: «Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне.» (Ін.3:16) – Бог через смерть і воскресіння Ісуса Христа дає нам вічне життя, тому що хоче мати з нами вічні взаємовідносини. Божа праведність полягає у тому, що Вічний Бог любить кожну людину, а тому хоче мати вічні взаємовідносини з кожною людиною. Саме для цього Бог заплатив велику ціну, прийнявши хресну смерть для того, щоб спасти кожну людину, не дивлячись, на всі гріхи, які люди допустили: «Бог же Свою любов до нас доводить тим, що Христос помер за нас, коли ми були ще грiшниками.» (Рим. 5:8). Любов Бога відкривається до нас у жертві Ісуса Христа заради нашого спасіння, ось у цьому і полягає праведність Бога до нас: «Любов Божа до нас вiдкрилась у тому, що Бог послав у свiт Єдинородного Сина Свого, щоб ми жили через Hього.» (1 Ін. 4:9).
Праведність від віри – це коли людина має взаємовідносини з Богом через віру в Ісуса Христа. Бог – це Дух, і для того, щоб мати взаємовідносини з Богом – потрібно мати Духа Божого: «Бог є Дух, і тим, що поклоняються Йому, належить поклонятися духом та істиною.» (Ін. 4:24). А отримати Духа Божого можливо тільки через віру в Ісуса Христа: «У Hьому і ви, почувши слово iстини, благовiстя вашого спасiння, та увiрувавши в Hього, були вiдзначенi обiцяним Святим Духом,…» (Еф. 1:13). Лише отримавши Духа Божого, ми з’єднуємося із Богом, тільки тоді ми маємо взаємовідносини з Ним: «А хто з’єднується з Господом, той є один дух з Господом.» (1 Кор. 6:17). Праведність від віри говорить нам, що Христос через віру вселяється у наше серце: «А праведнiсть вiд вiри так говорить: «Hе кажи в серцi твоєму: хто зiйде на небо?» Тобто Христа звести. Або: «Хто зiйде в безодню?» Тобто Христа з мертвих пiдняти. Але що говорить Писання? «Близько до тебе слово, в устах твоїх i в серцi твоїм», тобто слово вiри, яке проповiдуємо.» (Рим. 10:6-8) – тобто, праведність від віри говорить, що Христа не потрібно десь шукати, якось досягати Його у невідомих місцях, чи заробляти спасіння виконанням закону. Якщо людина прийме Христа, – тоді Бог відкриється всередині серця людини, тоді людина матиме взаємовідносини з Богом: це і є праведність віруючої людини.
Якщо праведність від закону – це намагатися самому догодити Богові, тим самим, зберігаючи свою гріховну особистість, свою позицію, своє его, свою плоть, то праведність від віри – це вже не я, а Христос живе у мені, це праведність Христа в нас: «Вiд Hього i ви в Христi Iсусi, Який став для нас премудрiстю вiд Бога, праведнiстю i освяченням та вiдкупленням,…» (1 Кор. 1:30).
Ви можете запитати: якщо я маю праведність від віри в Ісуса Христа, – що ж мені тепер не потрібно виконувати закон? Якщо людина прийме Христа, – тоді вона знайде любов Божу, а це означає, що людина автоматично вже виконала закон: «Hе залишайтесь виннi нiкому нiчого, крiм взаємної любови; бо хто любить iншого, той виконав закон. Бо заповiдi: «Hе перелюбствуй», «Hе убивай», «Hе кради», «Hе лжесвiдчи», «Hе пожадай чужого» й усі iншi містяться у цьому словi: «Люби ближнього твого, як самого себе». Любов не робить ближньому зла; отже, любов є виконання закону.» (Рим. 13:8-10).
І ще, праведність від закону – це намагатися знайти стосунки з Богом через виконання заповідей закону. А Господь визначив нам, що закон виконується тільки Любов’ю. Він визначив нам, щоб ми шукали взаємовідносин із Богом тільки через Ісуса Христа: тоді ми отримаємо Духа Божого, Який і є любов – «… тому що любов Божа влилась у серця нашi Духом Святим, даним нам.» (Рим. 5:5).
Отже, можна визначити, що праведність від віри – це любов людини до Бога і до ближнього, яка з’явилася у серці людини через віру в Ісуса Христа. А Божа праведність – це любов Бога до людини, яка завжди була, але, яка відкрилася людині також тільки через Ісуса Христа. І саме у цій любові Бог і людина возз’єднуються в одному Дусі.
Відзначимо декілька моментів:
- Ми повинні знайти Бога, і побудувати з Ним взаємовідносини у своєму серці, доки ми ще живемо на цій землі – це і є праведність від віри. Наша праведність полягає у тому, щоб ми вже були з Богом, тому що, коли прийде Христос під час другого пришестя, ми повинні Його впізнати. Про пришестя Ісуса написано: «Бо, як блискавиця виходить зі сходу і з’являється аж до заходу, так буде пришестя Сина Людського.» (Мф. 24:27). Але, про сатану також написано, що він «… творить великі знамення, так що й вогонь зводить з неба на землю перед людьми.» (Одкр. 13:13). Як відрізнити, хто це прийшов – Ісус, чи сатана? Знамення вогню з неба і блискавки майже однакові! Праведний – це той, у кого в серці вже є Бог, і той, який одразу визначить, що це – Господь, чи що це – сатана.
- Авраам був праведним – «Повiрив Авраам Боговi‚ i це зараховано йому в праведнiсть.» (Рим. 4:3). Праведність Авраама визначається тим, що коли би Бог не звертався до Авраама, він завжди Його чув, і вірив усьому, що Бог йому говорив. Праведність Авраама полягає в тому, що він завжди знав Бога. Коли Бог прийшов до нього у 3-х людях Авраам одразу зрозумів, що це – Бог, і почав швидко готувати Йому пригощання.
- Ще один приклад – праведний Лот: чому він був праведним? Він відійшов від Авраама, обрав собі кращу землю, пішов у Содом, сидів біля воріт грішного міста. У чому ж тоді була праведність Лота? Його праведність полягає у тому, що, коли Господь прийшов у Содом і Гоморру в 2-х людях (янголах), то «Лот побачив, і встав, щоб зустріти їх, і поклонився лицем до землі…» (Бут. 19:1). Тобто, праведність Лота полягає у тому, що він впізнав Бога у цих 2-х людях! Він впізнав Бога настільки, що готовий був пожертвувати собою і своїми доньками, заради Господа, що коли «Ще не лягли вони спати, як міські жителі, содомляни, від молодого до старого, весь народ з усіхкінців міста, оточили будинок і викликали Лота і говорили йому: де люди, які прийшли до тебе на ніч? виведи їх до нас; ми пізнаємо їх. Лот вийшов до них до входу, і замкнув за собою двері, і сказав [їм]: брати мої, не робіть зла; ось у мене дві дочки, що не пізнали чоловіка; краще я виведу їх до вас, робіть з ними, що вам завгодно, тільки людям цим не робіть нічого, тому що вони прийшли під дах дому мого.» (Бут. 19:4-8). Отже, праведність Лота полягає у тому, що він впізнав Бога.
Кожному із віруючих важливо задуматися: чи маємо ми праведність віруючої людини, щоб коли прийде Господь, – ми Його впізнали? Чи не переплутаємо ми Бога із сатаною? Написано: «… бо багато хто прийде під іменем Моїм і казатиме: «я Христос», і багатьох спокусять… І тоді багато хто спокуситься,…» (Мф. 24:5,10) – йдеться про те, що багато хто сприймуть Бога розумом, плоттю, тому що не матимуть Бога у серці. Тільки Сам Бог Духом Святим може відкрити нам істину про Самого Бога: «Коли ж прийде Він, Дух істини, то наставить вас на всяку істину;» (Ін. 16:13). Якщо в серці людини немає Духа Божого, – розумом і очима людина обов’язково спокуситься, і прийме сатану за Бога. Важливо пам’ятати, що Бога можна впізнати тільки Богом, Який вже перебуває у серці віруючої людини: «Ви ж маєте помазання від Святого i знаєте все.» (1 Ін. 2:20).
Автор – Олексій Волченко
- Категорія: Блог радіо
- Останнє оновлення: 26 листопада 2019
