Чому в Старому Завіті так багато жорстокості від Бога?

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 


Бог визначив закони, за якими існує земля і людина. Наприклад, Бог визначив закон гравітації: якщо зробити крок із карниза даху – обов’язково впадеш і розіб’єшся. Як можна ремствувати на Бога за те, що Він встановив закон гравітації? Адже, якщо ти пішов по даху і впав, – хіба Бог у цьому винен? Невже можна думати, що Бог такий жорстокий, чи Божий закон такий жорстокий?
Звісно, для кожного злочинця кримінальний кодекс дуже жорстокий! А для того, хто не порушує закон – закон не жорстокий, а, навіть, добрий: «А ми знаємо, що закон добрий, якщо хто законно вживає його,…» (1 Тим. 1:8).
 
Отже, є фізичні закони, а є – духовні, але, принцип залишається тим самим. Виконуєш закон – будеш жити, і добре житимеш. Ігноруєш закон, не виконуєш його – будеш жити погано, і, напевно, помреш завчасно (Втор. 28:1-2,15), (Лев. 26:3,14).
Тому, Бог дав визначення, що кожна людина, чи народ, який виконує Слово Боже, – буде мати благословення! Також і кожна людина, чи народ, який не виконує Слово Боже – буде проклятий: «Проклята [усяка людина], що не виконає [усіх] слів закону цього і не буде чинити за ними!» (Втор. 27:26).
 
Тому, коли народ Ізраїлю перестав слухати Бога і почав ігнорувати закон Божий, – Бог послав Навуходоносора на Ізраїль: «Але ви не слухали Мене – говорить Господь, – прогнівляючи Мене ділами рук своїх, на зло собі. Тому так говорить Господь Саваоф: за те, що ви не слухали слів Моїх, ось, Я пошлю і візьму всі племена північні, – говорить Господь, – і пошлю до Навуходоносора, царя Вавилонського, раба Мого, і приведу їх на землю­ цю і на жителів її і на усі навколиш­ні народи; і зовсім знищу їх і зроблю їх жахом і посміянням і вічним запустінням.» (Єр. 25:7-9).
 
На перший погляд здається, що Бог жорстокий, але мотив будь-якого покарання від Бога – це добро. Бог любить нас, як Свого Сина, тому, карає нас: «… бо Господь, кого любить, того ка­рає; б’є кожного сина, якого приймає.» (Євр. 12:6). І той, хто не карає свого сина, – не любить його. А той, хто любить сина – тому небайдужа його доля, тому він його і карає: «Хто шкодує різки своєї, той ненавидить сина; а хто любить, той з дитинства карає його.» (Притч. 13:24). Бог покарав народ Ізраїлю 70-ти річним Вавилонським полоном для того, щоб спасти народ Ізраїлю: «Бо так говорить Господь: ко­ли виповниться вам у Вавилоні сімдесят років, тоді Я відвідаю вас і виконаю добре слово Моє про вас, щоб повер­нути вас на місце це. Бо тільки Я знаю наміри, які маю щодо вас, – говорить Господь, – наміри на благо, а не на зло, щоб дати вам майбуття і надію.» (Єр. 29:10,11).
 
Отже, Бог не жорстокий, Бог любить усіх людей! Але, Бог дав закон, у якому визначив для нас благословення чи прокляття, життя чи смерть. І саме на прикладі народу Ізраїлю Він показав для всіх нас дію цього закону. Тому, може здаватися, що в Старому Завіті Бог такий жорстокий.
 
Але, і зараз, у наш час, жорстокості не менше, ба, навіть, значно більше! Принаймні, у ХХ ст. жорстокість перевершила себе за всю історію людства. Дві світових війни ХХ ст. забрали життів більше, аніж усі війни, які були на землі в усі попередні століття. Але, і це все відбувалося зв Божими законами. Насправді, це не жорстокість, а покарання за порушення закону. Так як в Старому Завіті визначено, що «… вiдплата за грiх – смерть» (Рим. 6:23), так і зараз залишається те саме, лише в значно більших масштабах. Просто сучасна історія не прописана в Біблії, тому, нам здається, що у Старому Завіті Бог карав за порушення закону, а зараз все відбувається абсолютно випадково. Але, так не можна розмірковувати, тому що все, що відбувається на землі, – відбувається виключно за Божими законами: «Хто це говорить: «і те буває, чому Господь не повелів бути»? Чи не від уст Всевишнього приходить біда і благополуччя?» (Плач. 3:37,38). На землі не буває випадковостей! Бог створив цей світ, і все у цьому світі відбувається за Його законами і по Його волі – «… щоб дізналися від сходу сон­ця і від заходу, що немає, крім Мене; Я Господь, і немає іншого. Я утворюю світло і творю пітьму, роблю мир і роблю біди; Я, Господь, роблю усе це.» (Іс. 45:6,7).
 
Це невіруючі, нечестиві люди думають, що все відбувається випадково, і що Бог не бачить, не знає, і не карає: тому, вони грішать без страху бути покараним: «В гордині своїй грішник не визнає Бога, каже він: «Не покарає», бо думає він, що Бога нема.» (Пс. 9:25), «Каже він у серці своїм: «Забув Бог, відвернув лице Своє і не побачить ніколи».» (Пс. 9:32). Так як Бог послав Навуходоносора на Юдею, і на всі народи довкола (тому що всі відступили від Бога), так само Бог допустив появу Гітлера у Європі: адже, вся Європа погрузла в атеїзмі. Люди відреклися від Бога, назвавши себе нащадками мавп, і повністю відкинули Слово Боже. Тому, початок Першої та Другої світових війн був абсолютно закономірним! Просто Навуходоносор прописаний у Біблії, а Гітлер, Ленін та інші диктатори сучасної історії – ні. Але, ми повинні знати, що Бог ставить усіх царів, і знімає їх: «… він змінює часи і літа, скидає царів і поставляє царів;» (Дан. 2:21). Нам складно це зрозуміти, але, потрібно бути смиренними перед Словом Божим, тому що Бог визначив: «Мої думки – не ваші думки, ні ваші путі – путі Мої, говорить Господь. Але, як небо вище за землю, так путі Мої вищі за путі ваші, і думки Мої вищі за думки ваші.» (Іс. 55:8,9). Бог керує усім світом, всіма подіями. Без Бога ніде, ніколи, нічого не може відбуватися!
 
Так, хтось може сказати: на землі так багато зла! Невже зло йде від Бога? Ні, Бог благий, від Бога йде тільки добро, і Бог попереджає нас, щоб ми ніколи так не думали. Так думає цей грішний світ: «… i не уподiбнюйтеся свiтовi цьому, а змiнюйтесь оновленням вашого розуму, щоб ви пiзнавали, що є воля Божа, блага, угодна i довершена.» (Рим. 12:2).
 
А як тоді зрозуміти усі війни, голод, голокост, епідемії, стихійні лиха? Якщо все відбувається з Божої волі – значить, зло від Бога? Ні, це не від Бога, це – від наших гріхів: від ігнорування Божого закону. Бог встановив закон і прописав у Своєму Слові, що той, хто порушує закон, – підпадає під прокляття. Прокляття – це бути без Бога. Із того, хто перебуває під прокляттям, знімається Боже благословення, Божий захист. Той, хто перебуває під прокляттям, залишається сам по собі – без Бога. А без Бога людина стає твариною: «Сказав я у серці своєму про синів людських, щоб випробував їх Бог, і щоб вони бачили, що вони самі по собі тварини;» (Еккл. 3:18). Саме ця тваринність і проявилася у двох світових війнах.
 
Зло не може йти від Бога! Зло породжують наші гріхи, а не Бог: «У спокусi нiхто не кажи: «Бог мене спокушає»; бо Бог не спокушається злом i Сам не спокушає нiкого, але кожен спокушається, захоплюючись i зваблюючись власною похiттю; похiть же, зачавши, породжує грiх, а вчинений грiх породжує смерть. Hе обманюйтесь, браття мої улюбленi. Всяке добре даяння i всякий досконалий дар сходять зверху, вiд Отця свiтiв, у Якого немає змiни i нi тiнi перемiни.» (Як. 1:13-17).
 
Звісно, жодна людина не могла повністю виконати закон, тому Бог послав Свого Сина – Ісуса Христа, Який відкупив нас від прокляття закону. І на того, хто увірував в Ісуса Христа, – прокляття закону вже не поширюється. Така людина вже не під законом, а під благодаттю, тому що прокляття закону прийняв на Себе Ісус Христос: «Хрис­тос вiдкупив нас вiд прокляття закону, ставши за нас прокляттям (бо написано: «Проклятий усякий, хто висить на деревi»)‚…» (Гал. 3:13)!
 
Уся так звана «жорстокість» Бога, і всі прокляття закону перейшли на Ісуса Христа. Він прийняв на Себе усе жорстоке покарання, яке згадується у Старому Завіті. Написано: «Як багато хто дивувався, дивлячись на Тебе, – настільки був спотворений більше за будь-яку людину лик Його, і вигляд Його – більше за синів людських!» (Іс. 52:14). Він перетерпів усі покарання замість кожного з нас: «Але Він укритий виразками був за гріхи наші і мучимий за беззаконня наші; покарання світу нашого було на Ньому, і ранами Його ми зцілилися.» (Іс. 53:5). Ісус прийняв на Себе жорстке покарання для того, щоб ми отримали прощення. І тепер ті, хто увірували в Нього, – не підпадають під дію закону. Тепер покарання за порушення закону не поширюється на тих, хто увірував у Христа!
 
Але, закон Божий має силу, і продовжує свою дію для того, хто не увірував у Христа. Закон і далі буде продовжувати діяти для невіруючих людей, доки існуватимуть небо і земля: «Бо істинно кажу вам: доки існуватимуть небо і земля, жодна йота чи жодна риска не перейде із закону, поки не здійсниться все.» (Мф. 5:18). Але, той, хто увірував у Христа, – звільняється від прокляття закону, тому що він уже не під законом, а під благодаттю!
 
 
Автор – Олексій Волченко
 
 
* для того, щоб поділитися статтею в будь-якій соціальній мережі з мобільної версії сайту, потрібно натиснути в кінці статті, обрати із запропонованих варіантів той, який потрібен саме вам, натиснути на його іконку, і підтвердити дію на сторінці свого профілю.
Категорія: Блог радіо
Останнє оновлення: 22 січня 2020