Що є найціннішим у житті?
Рейтинг користувача: 5 / 5
Ціннішого, аніж Бог, звісно нічого немає, і бути не може. Проте, ми не зовсім розуміємо Бога, тому що Він непізнаваний людським розумом: «Ось, Бог великий, і ми не можемо пізнати Його; число років Його недослідиме.» (Іов. 36:26). І, навіть, не дивлячись на це, є те, що ми можемо розуміти у Бозі – це любов. Саме любов і є тим найціннішим, що має людина. Більше того, без любові немає сенсу ні в чому! Любов – осмислює усе буття. Бог створив усе через любов, для любові та заради любові! Бог створив людину для того, щоб любити її, щоб людина знайшла любов. Бог створив нас за образом і подобою Своєю, і саме образ і подоба – це і є любов. Тому, метою життя кожної людини є пошук любові. Людина від самого народження інстинктивно шукає любові: це відбувається несвідомо, це закладено десь глибоко у підсвідомості, на генетичному рівні.
Людина не може сама, без Бога, знайти любов, тому що «… любов вiд Бога,…» (1 Ін. 4:7). Саме для цього Ісус Христос і прийшов на землю – явити нам Бога. Можна також сказати, що Ісус Христос прийшов явити нам любов, тому що «… Бог є любов.» (1 Ін. 4:8). Божа любов відкривається нам тільки через Ісуса Христа: «Любов Божа до нас вiдкрилась у тому, що Бог послав у свiт Єдинородного Сина Свого, щоб ми жили через Hього.» (1 Ін. 4:9). Тобто, любов – закрита для тих людей, які не вірять в Ісуса Христа, які не знають, що Ісус Христос прийшов від Бога, щоб дати нам вічне життя.
Ми маємо пізнати Христову любов до нас, щоб ця любов почала жити в нас. Ісус сказав: «… Царство Небесне подібне до закваски, яку жінка взяла і поклала на три мірки борошна, доки все не вкисне.» (Мф. 13:33) – про що ця притча? – Бог є любов, і Він заквашує нас любов’ю, щоб ми любили. Написано: «Бог же Свою любов до нас доводить тим, що Христос помер за нас, коли ми були ще грiшниками.» (Рим. 5:8). Він доводить нам Свою любов тим, що спасає нас від гріха незаслужено, даром, Своєю великою любов’ю до нас! Коли ми розуміємо, що за нас, грішних, помер безгрішний Син Божий, – тоді в нашому серці починає руйнуватися кам’яний ідол, який зветься егоїзмом, і ми починаємо пізнавати справжню любов: «Любов пiзнали ми з того, що Вiн поклав за нас душу Свою: i ми повиннi класти душi свої за братiв.» (1 Ін. 3:16). З усіх цих місць Писання ми бачимо, що ми не можемо знайти любові доти, доки ми не увіруємо в Ісуса Христа! Потрібно прийняти Христа, і лише тоді нам відкриється, як Він любить нас! Коли ми починаємо задумуватися, що Бог особисто заради нас втілився в людину, перетерпів страшні муки, приниження, біль, скорботу, смерть – заради нас, щоб ми жили… Цим самим ми починаємо розуміти Його любов до нас. Чим більше ми пізнаємо Його любов до нас – тим більше у нашому серці народжується любов до Нього: «У тому любов, що не ми полюбили Бога, а Вiн полюбив нас i послав Сина Свого на очищення від грiхів наших.» (1 Ін. 4:10). Тобто, любов – не від нас, а від Нього! Нам потрібно усього лише знайти Його любов: тоді вона вселиться у наше серце – тоді ми пізнаємо любов.
Отже, той, хто повірить у Христа – пізнає любов, а хто пізнає любов – той пізнає Бога, і Бог пізнає його: «I ми пiзнали любов, що має до нас Бог, i увiрували в неї. Бог є любов, i хто перебуває в любовi, перебуває в Бозi i Бог у ньому.» (1 Ін. 4:16). Ось це і є найціннішим, що є в людини. Можна сказати, що той, хто знайшов любов, – той найщасливіший на землі! І не лише на землі, а й у вічності, адже, любов – це і є вічність: «Любов нiколи не минає, хоч i пророцтва скiнчаться, i мови замовкнуть, i знання зникне.» (1 Кор. 13:8). І навпаки: хто ще не знайшов любові – той іще нещасливий, самотній, той боїться помирати, адже, страх смерті – це несвідоме розуміння втрати надії знайти коли-небудь любов. Страх смерті – це внутрішнє розуміння серця, що ти не виконав свою місію у житті, дану тобі від Бога – тобто, ти не знайшов любові. Той же, хто знайшов Бога, – знайшов і любов: «Любов досягає в нас такої довершености, що ми маємо дерзновення в день судний, бо робимо в цьому свiтi, як Вiн. У любовi немає страху, але довершена любов проганяє страх, бо страх має муку. Той, хто боїться, не довершений у любовi.» (1 Ін. 4:17,18).
Людина, яка прийняла Христа, – має надію знайти найголовніше у житті: «Бо ми спаслися в надiї.» (Рим. 8:24). Ми спасенні в надії, що ми знайдемо любов Божу, і будемо в ній перебувати. І якщо ми увірували у Христа, то ця надія нас не підведе: «… а надiя не посоромить, тому що любов Божа влилась у серця нашi Духом Святим, даним нам.» (Рим. 5:5).
Отже, всяке творіння шукає любові. А Бог є любов. Тому, коли ми знаходимо Бога, – ми знаходимо любов, коли ми знаходимо любов – ми знаходимо величезне невимовне щастя – бути «… причасниками Божого єства…» (2 Пет. 1:4)!
Автор – Олексій Волченко
* для того, щоб поділитися статтею в будь-якій соціальній мережі з мобільної версії сайту, потрібно натиснути
в кінці статті, обрати із запропонованих варіантів той, який потрібен саме вам, натиснути на його іконку, і підтвердити дію на сторінці свого профілю.- Категорія: Блог радіо
- Останнє оновлення: 06 лютого 2020
