• Сімейна консультація

Будь ласка, поставте оцінку Голос 1 Голос 2 Голос 3 Голос 4 Голос 5  

 

  Служитель ПЦУ Іван Гищук, який відвідав нашу студію, говорить про мету та призначення сім’ї, про правильний мотив укладення шлюбу та про те, як дотриматися обіцянки «бути разом і в радості, і в горі»…

 

• Вітаємо всіх, хто слухає Світле радіо! Днями прочитала такий вислів: «Найбільше змагайтеся у турботі один про одного, а не у правоті».  Цей вислів я знайшла на сторінці Синодального управління у справах сім’ї ПЦУ. І якраз у нашій студії -  голова Синодального управління у справах сім’ї ПЦУ Іван Гищук.

 Доброго дня, отче! Дякую, що завітали до нашої студії.  Хочемо говорити на тему сім’ї, адже ви присвячуєте частину життя проблемам родини, чи не так?

 

• Безумовно! Найперше  - через свою сім’ю, а друге – в служінні в церкві як керівник. Моя робота пов’язана з просімейним служінням усієї церкви: організацією, пошуком нових методів, підготовкою пар, які планують побратися, підтримкою людей, які зазнають певної турбулентності у сім’ї, і найперше – як священика, до якого звертається багато людей. 80% питань людини, яка прийшла до храму, стосуються сімейного життя, а 20 % - духовного.

 

• Вітаю з виходом у соціальні мережі. Це значний крок для православної церкви! Він пов’язаний із людиною, яка буде виходити у суспільство, за межі церкви.

 

 

• Безумовно, один із напрямків цього служіння є інформаційна робота. Ми дуже мало часу існуємо – тільки місяць.  Церква нещодавно відсвяткувала річницю об’єднання. Сімейним служінням ми займаємось уже давно, але не на синодальному рівні. Синодальне управління утворене нещодавно.

 

• До шлюбу ми поводимося якнайкраще, а після одруження  - зовсім інакше. У вас так не було?

 

 

• Це називається, якщо вживати термінів святих отців, «лицемірством». Якщо ти вибрав жити по-божому, вибрав такий погляд на життя, то лицемірство буде фальшю, яка є неправильним фундаментом для побудови стосунків. У всіх це буває. Кожна людина робить промахи, але важливо не наскільки ти ідеальний, а чи готовий ти визнати свою вину і йти далі. Й ідеальних стосунків не буває, завжди бувають випробовування. Бо в шлюбі зустрічаються люди, які прийшли з інших світів і мають різне виховання, і вони зливаються в один організм, у якому вони мають знайти місце одне для одного і стати одне для одного життям. Любов зі сфери почуття має перейти у сферу вибору, тому що сфера почуття дана для того, щоб закохатися. Але є ворог, який буде атакувати з різних боків:  чи потрібно це тобі, чи не потрібно. І якщо ти людина Божа і ти вибрав любити, то ти маєш любити завжди – й ці почуття збережуться. А якщо ти хочеш жити тільки на одних почуттях, то почуття можуть мінятися. А любов є вибір жити заради іншого й робити іншого щасливим. Я завжди кажу тим людям, які готуються до шлюбу: «Коли ви прийшли до таїнства вінчання і хочете разом прожити все життя, ви маєте зрозуміти, що у таїнстві вінчання ви присвячуєте себе одне одному, і коли ви прийдете до Бога, Він спитає у вас проодне: «Чи була та людина, яка жила поруч, щасливою?» Від відповіді на це питання буде залежати, чи був ти достойною людиною, чи ти виконав те служіння, на яке сам попросився, бо нас ніхто не змушує бути з тією людиною, з якою ми пов’язали себе, нас кличе серце і ця любов. Але цю любов ми маємо зберегти і примножити через життя. Тому єдине завдання кожної сімейної людини – зробити того, хто поруч з тобою, щасливим. Якщо той, хто поруч з тобою, буде щасливим, отже, ми йдемо в правильному напрямку. А якщо це взаємно, то ця команда є непереможна, це є дійсно Царство Боже тут, на землі.

 

• Коли люди стоять перед Богом і дають перед Ним обіцянку бути разом і у радості , і у горі, то у нас кожен другий дає Богові обітницю. Що Ви можете спостерігати: чи багато людей вінчається?

 

 

• Я працюю тільки з тими людьми, які приходять до храму, тому мені важко сказати статистику. Але серед тих, хто приходить до храму, є багато людей, які вже вдруге одружуються, бо перший шлюб не вдався, відбувся розрив. Але це для пари є великим уроком, що багато чого навчає і вона вже інакше підходить до того.

 

• Серед моїх знайомих є багато тих, хто вінчався і зазнає різкої турбулентності у житті і приймає рішення розлучитися. І не така міцна, виходить, та обіцянка перед  Богом. Що відбувається? Що людині потрібно для того, щоб дотриматися свого слова перед Богом?

 

 

• Насамперед людині потрібно готуватися до подружнього життя і усвідомлювати ту відповідальність, яку подружнє життя ставить перед нею. І якщо людина буде готова до того, на що вона пішла у шлюбі, коли це вінчання перед Богом буде для неї не тільки традицією чи формальністю, але й відповідальністю, тоді людина буде готова своїм сімейним життям послужити Богу, то тоді й буде відповідне усвідомлення, для чого мені шлюб, для чого мені сім’я. І якщо ми будемо пам’ятати найпершу заповідь Божу, для чого ми одружуємося: найперше - щоб досягнути найвищого покликання людини бути з Богом, того, що називається мовою Церкви «спасінням». І тоді ми розуміємо, що будь-які випробування, які можуть траплятися на шляху нашого земного життя, є тільки новою можливістю для того, щоб зростати духовно до цього спасіння. А як ми ціллю свого шлюбу бачимо тільки мету задовольнити свої егоїстичні бажання, то, звісно, будь-який промах, будь-яка помилка викликає трагедію в нашому житті. Тому важливо навчити людину усвідомлення, для чого їй шлюб, для чого їй сім’я. Найперша мета шлюбу – щоб духовно зрости, щоб бути людиною богоподібною, щоб виконати те покликання, яке дано людям у раю - через любов, через зростання цієї любові між чоловіком і жінкою, через збільшення цієї любові до дітей, через народження дітей. Сім’я буде найкращим середовищем, щоб звершити цю заповідь. А якщо сім’я потрібна тільки для того, щоб зменшити якісь витрати – то вона сприймається, як та річ, яку можна поміняти…  
  
  

• Попередня
• Наступна