Микола Савчук | Про зустріч з Богом
«Просте, людяне, щире свідчення може розтопити лід у людських серцях». Пастор церкви «Спасіння» м. Вишневого на Київщині ділиться своєю особистою життєвою історією, як він навернувся до Бога і як доводилося відстоювати християнські принципи, а також пояснює, як свідчити людям про Господа, щоб вони відгукнулися на це свідчення та відкрили свої серця для Спасителя…
«[Як люди навертаються до Бога?] Це можуть бути засоби масової інформації, це можуть бути випадки, коли людина пережила якісь надприродні речі, скажімо, є випадки, коли комусь наснився сон і він після цього пішов до церкви. Хтось побачив рекламу, пішов до церкви. Але все ж переважна більшість - це коли Євангелія передається від серця до серця. Це в жодній мірі не принижує ролі засобів масової інформації чи зовнішньої реклами, чи, можливо, роздавання запрошень десь на вулиці, в громадських місцях…»
«… Я цьому довіряю чи не довіряю? Я відгукнуся чи не відгукнуся?» І ось тут особиста рекомендація того, хто вже там [у церкві] був або знає, відіграє величезну роль. Тому поінформованість – це важливо…»
«… Зокрема, колись моя мама почула вперше про Бога по радіо і це стало такою для неї стартовою точкою [навернення до Бога]. Однак потім дуже важливу роль відіграють особисті взаємини з конкретними людьми»
«… Звичайний середньостатистичний грішник робить те, що робить і отримує від цього задоволення… А якщо ти вже був у церкві, ти пізнав Бога (Біблія каже: спробуйте, вкусіть, і ви пізнаєте, який добрий Бог), то в тебе завжди буде внутрішнє боріння. Твоя совість буде говорити тобі, що ти робиш неправильно. І тому ти будеш таким нестандартним грішником, який грішить і мучиться. Відповідно, є шанс стати нормальним праведником і вибрати шлях довіри Богові і слідувати за Ним…»
«Інколи є сенс поставити якісь кордони, відстояти позицію, щоб самим зміцнитися, утвердитися у своєму рішенні, і потім, як Мойсей, повернутися до Ізраїлю, але вже в іншому статусі…»
«Я завжди кажу: щоб розказати людині про Ісуса, потрібні три речі: за цю людину треба молитися, друге – з цією людиною потрібно підтримувати стосунки, тому що Христос приводив до Отця тих, хто ставав Йому друзями (Його навіть назвали «другом митників і грішників», тобто, у нього були стосунки), і третє – обов’язково потрібне людині саме Євангеліє…»
«… Люди люблять історії, люди дивляться історії, люди читають історії. І коли ми ділимося свідченнями – замість суперечок, замість якихось дискусій просто розповідаємо: «Давай я тобі розкажу, що Бог робить у моєму житті», - то це відповідно людей до нас більше повертає і в нас є можливість далі чимось з ними ділитися…»
«… І, знаєте, я зрозумів, що я можу не переконати людину тут і зараз, і в цьому, напевно, немає сенсу. Але я можу десь кинути зернинку, і свідчення цією зернинкою потім впаде в серце і проросте, можливо, через роки. Знаєте, бамбук так росте: роками його не видно, а потім за один день він дає пагони, і потім виростає дуже-дуже швидко. Щось подібне може відбутися і з серцем людини»
«Ми не маємо бути прокурорами для людей, звинувачуючи їх, ми не маємо бути адвокатами Бога так, наче Він цього потребує. Ми маємо просто бути свідками: розказувати, що ми пережили, що Бог зробив для нас, і просте, людяне, щире свідчення може розтопити лід у людських серцях»
- Категорія: Інтерв'ю з гостями
- Останнє оновлення: 24 лютого 2021
