Яке Євангеліє проповідував Ісус Христос?
Рейтинг користувача: 1 / 5
Усім відомо, що Євангеліє розповідає нам про народження, земне служіння, чудеса, хресну смерть, воскресіння і вознесіння Ісуса Христа. Але, у Святому Писанні є вірш, у якому сказано: «Після того ж, як виданий був Іоан, прийшов Ісус до Галилеї, проповідуючи Євангеліє Царства Божого і кажучи, що настав час і наблизилося Царство Боже: покайтеся і віруйте в Євангеліє.» (Мк. 1:14,15). Про яке Євангеліє йдеться, якщо Господь ще не помер за наші гріхи, не воскрес для нашого виправдання, не пролив Свою Кров за нас, не омив нас Своєю Кров’ю? Яке Євангеліє проповідував Господь?
Слово Євангеліє означає «благовістя, блага звістка, чи радісна звістка». Нам необхідно розуміти, у чому ж полягає радість цієї благої звістки. Радість у тому, що наблизилося до вас Царство Боже. Сенс благої звістки у тому, що Бог забирає нас із цієї грішної землі до Себе на Небо. А втілення, відкуплення, смерть і воскресіння Ісуса Христа – це складові частини, це шлях, це засоби для досягнення головної мети. А головне – це щоб ми увійшли у вічне життя, і для цього потрібно було визволити нас із цієї землі, перед тим, очистивши нас від гріхів: «… благодать вам i мир вiд Бога Отця i Господа нашого Iсуса Христа, Який вiддав Себе Самого за грiхи нашi, щоб визволити нас вiд сучасного лукавого вiку, з волi Бога i Отця нашого;» (Гал. 1:3,4).
На землі немає Царства Божого. Бог – Цар на Небі, там – Царство Боже, а на землі цар – сатана. Тому, вся земля лежить у злі: «Ми знаємо, що ми вiд Бога i що весь свiт лежить у злi.» (1 Ін. 5:19). Ісус говорить, що князь світу цього – сатана: «… бо князя світу цього осуджено.» (Ін. 16:11).
Блага звістка полягає в тому, що Бог прийшов переселити нас із цієї землі, яка приготована «… для вогню на день суду...» (2 Пет. 3:7), у землю, де немає горя, немає гріха, де тільки щастя, світло і любов: «А втiм, за Його обiтницею, ми чекаємо нового неба i нової землi, на яких живе правда.» (2 Пет. 3:13). Блага звістка у тому, що ми будемо піднесені від цієї землі: «… будемо пiднесенi на хмарах назустрiч Господевi у повiтря i так завжди з Господом будемо.» (1 Сол. 4:17).
Блага звістка і полягає в тому, що у це царство темряви, де царює диявол, прийшов Сам Господь, щоб визволити нас від цього злого світу, і забрати нас до Себе – у Його Небесне Царство. Ось тому, наблизилося до нас Царство Небесне. Ісус Христос прийшов на цю землю для того, щоб забрати нас від цього світу, і дати нам Свій новий світ: «Мир залишаю вам, мир Мій даю вам; не так, як світ дає, Я даю вам. Нехай не тривожиться серце ваше і нехай не страхається.» (Ін. 14:27).
Ісус Сам сказав Пилату, що Його царство не на цій землі: «… Царство Моє не від світу цього: якби від світу цього було Царство Моє, то слуги Мої змагалися б за Мене, щоб Я не був виданий юдеям; але нині Царство Моє не звідси.» (Ін. 18:36).
Той, хто досягає суті благої звістки, – той досягає звільнення від цієї землі. Наша радість у тому, що ми в цьому земному світі стаємо подорожніми і прибульцями: «… i радiли та говорили про себе, що вони подорожні й пришельцi на землi;» (Євр. 11:13).
Як вірив Авраам? У що він вірив? Всі ми – діти Авраама через віру в Ісуса Христа, і нам потрібно розуміти, у що вірив Авраам, а він: «… скорився поклику йти в країну, яку мав одержати у спадок, i пiшов, не знаючи, куди йде. Вiрою жив вiн на землi обiтованiй, як на чужiй, i жив у наметах з Iсааком та Яковом, спiвспадкоємцями тiєї ж обiтницi; бо вiн чекав мiста, що має основу, художником i будiвничим якого є Бог.» (Євр. 11:8-10). Ось це Місто, яке і є нашою пропискою, наблизилося до нас. Господь приготував нам це місце, щоб бути там разом з нами: «В домі Отця Мого осель багато. А якби не так, Я сказав би вам: Я йду приготувати місце вам. І коли піду і приготую вам місце, прийду знову і візьму вас до Себе, щоб і ви були там, де Я.» (Ін. 14:2,3).
Отже: коли Ісус відправляв учнів по двоє, Він казав їм: «… ходячи ж, проповідуйте, кажучи, що наблизилося Царство Небесне;» (Мф. 10:7). Вони не могли проповідувати смерть і воскресіння Христа, вони проповідували кінцеву мету – що Царство Боже наблизилося до них. Але, звичайно, вони не могли знати, яким саме чином Господь це звершить. Хоча, Він говорив це учням, – про Свою смерть і воскресіння, – вони не могли цього зрозуміти.
Суть Євангелія – дати нам вічне життя: для цього Ісус прийшов на цю землю, відкупив усіх нас від гріхів, заплатив за нас Своєю смертю, помер, воскрес, і очікує нас на Небесах. Бог вказав нам шлях на Небеса, але, ми завжди маємо знати мету: заради чого це було? А все це було для того, «… щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне. Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне.» (Ін. 3:15,16).
Зрозумійте правильно, для того, щоб увірувати і послідувати за Христом, щоб узяти свій хрест – ми повинні мати всередині себе одкровення: для чого Ісус прийшов на цю землю, для чого помер і воскрес, для чого він визволив нас від гріхів? – «… щоб Бог Господа нашого Iсуса Христа, Отець слави, дав вам Духа премудростi й одкровення для пiзнання Його i просвiтив очi серця вашого, щоб ви зрозумiли, в чому полягає надiя на Його покликання‚ i яке багатство славної спадщини Його для святих,…» (Еф. 1:17,18).
Тому, втілення, смерть Христа, Його воскресіння – це ще не все Євангеліє, це лише частина Євангелія, тому що все Євангеліє – це ще і вічне життя, як кінцева мета. Ісус говорить: «Отче! Ті, кого Ти дав Мені, хочу, щоб там, де Я, і вони були зі Мною, щоб бачили славу Мою, яку Ти дав Мені, тому що полюбив Мене раніше від створення світу.» (Ін. 17:24).
Якщо ми не зрозуміли Євангеліє, якщо не зрозуміли благої звістки, не зрозуміли кінцевої мети, – то ми надіємося на Христа тільки в цьому житті. В такому випадку, нашої віри не вистачить, щоб узяти свій хрест, і послідувати за Христом у Його Небесне Царство. Тоді ми будемо найнещасніші серед усіх людей, навіть, невіруючих: «… ми в цьому тiльки життi уповаємо на Христа, то ми нещаснiшi за всiх людей.» (1 Кор. 15:19). Але, Господь не приходив до нас, щоб нам було добре тільки на цій землі, і тільки у цьому житті. Він прийшов, щоб ми мали вічне життя з Ним у Його Небесному Царстві. Сенс віри – не тільки у цьому житті надіятися на Христа, а в тому, щоб сподіватися вічного життя разом з Ним. Господь саме для цього і прийшов, воплотився, помер та воскрес.
Автор – Олексій Волченко
- Категорія: Блог радіо
- Останнє оновлення: 08 квітня 2019
