Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 


Часто можна почути висловлювання про те, що у християнстві існують єресі. Але, перш ніж стверджувати чи спростовувати таку думку, потрібно з’ясувати, що таке єресь, і хто такі єретики: чи це віруючі люди, чи невіруючі? Чи спасуться єретики?
 
У посланні до Галатів написано, що єретики не наслідують Царства Божого: «Дiла плотськi явні: це – перелюб, блуд, нечистота, безсоромність, iдолослужiння, чародiйство, ворожнеча, чвари, заздрiсть, гнiв, розбрат, незгоди‚ (спокуси), ЄРЕСІ, ненависть, убивство, пияцтво, безчинство i таке інше. Попереджаю вас, як i ранiше попереджав, що тi, хто так роблять, Царства Божого не успадкують.» (Гал. 5:19-21). Із вказаного місця Писання бачимо, що єретики не спасуться. Отже, це невіруючі люди, які не прийняли Ісуса Христа Господом?
Але, також ми бачимо, що у церкві є віруючі єретики: «Тодi встали деякi з фарисейської єресi, якi увiрували,...» (Діян. 15:5). У такому разі, виходить так, що можна бути віруючим єретиком, і не отримати спасіння? Хіба Писання не говорить нам, що той, хто повірив – спасеться: «Праведний вiрою живий буде; а коли хто вагається, не благоволить до того душа Моя».» (Євр. 10:38)? Дійсно, праведний буде жити вірою, але у вказаному вірші є умова: щоб не завагатися у вірі. Отже, можна бути віруючим, завагатися у вірі, і не отримати спасіння? Якщо у посланні до Галатів єретики не спасуться, – то, віруючі єретики, які є в церкві, також не спасуться? У такому разі дуже важливо визначити, хто такий єретик,  щоб самому знати, як вберегтися від єресі!
 
Єретик – це людина, яка прямо чи опосередковано відкидає спасіння тільки по благодаті Ісуса Христа. Розглянемо декілька прикладів із Біблії: «При­йшовши до Єрусалима, вони були прийнятi церквою, апостолами i пресвiтерами i сповiстили про все, що Бог учинив з ними i як вiдкрив дверi віри язичникам. Тодi встали деякi з фарисейської ЄРЕСІ, якi увiрували, i говорили, що треба обрiзувати язичникiв та заповiсти їм додержувати закон Мойсеїв.» (Діян. 15:4-5). Отже, бачимо, що єресь, яка була в церкві, – це ті, хто додавали закон і обрізання до спасіння в Ісусі Христі. Виходить так, що єресь – це віра, уповання на щось, крім як на Ісуса Христа! Це віра в те, що для спасіння недостатньо Ісуса Христа, Який нас викупив, потрібно щось іще. Ось цей сумнів у достатності жертви Христа для спасіння, і необхідність чогось додаткового – і є єрессю!
 
В іншому місці Писання сказано: «Були i лжепророки серед людей, як i у вас будуть лжевчителi, якi внесуть згубнi єресi i, вiдрiкшись вiд Владики, Який вiдкупив їх, накличуть на себе скору погибель.» (2 Пет. 2:1) – тобто, єресь – це все, що завгодно, але, тільки не відкуплення в Ісусі Христі. Лжепророки і лжевчителі вчать не стільки про Христа, скільки про благочестя, про закон, про етику і мораль, про те, щоб не грішити, і ще про багато різних умов для отримання спасіння. Але, Господь прикликав нас проповідувати про Нього, і бути свідками тільки Йому: «… але ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий; i будете Моїми свідками в Єрусалимі та по всій Юдеї й Са­марії та аж до краю землі.» (Діян. 1:8).
 
Написано: «Hерозумних же змагань‚ i родоводiв, i суперечок‚ і чвар про закон уникай, бо вони некориснi i марнi. Єретика‚ пiс­ля першого i другого напоумлення‚ цурайся, знаючи, що такий розбестився i грiшить, будучи самозасудженим.» (Тит. 3:9-11). Отже, людина, яка шукає виправдання у законі, а не у Христі, – є єретиком. Це людина, яка не приймає Євангеліє, коротко викладене вище у вказаному тексті: «Вiн спас нас не за дi­ла праведности, якi б ми вчини­ли, а з Своєї милости, через купiль вiдродження i оновлення Святим Духом, Якого щедро вилив на нас через Iсуса Христа Спасителя нашого, щоб, виправдавшись Його благодаттю, ми за упованням стали спадкоємцями вiчного життя.» (Тит. 3:5-7). Тобто, бачимо, що єретик – це людина, яка не приймає виправдання по благодаті даром від Ісуса Христа. Єретику потрібно ще щось виконати самому для виправдання у Христі. Тому, якщо людина веде суперечку, не хоче приймати спасіння даром по благодаті, або не вірить, що достатньо тільки жертви Христа, і говорить, що для спасіння потрібно іще щось, – то, після другої спроби напоумлення потрібно від неї відвертатися.
 
Отже, єресь – це будь-яке переконання, вірування, уповання на закон чи на що-завгодно іще, окрім як на Ісуса Христа! Єретиком може бути як віруюча в Ісуса Христа людина, так і невіруюча. Невіруючий єретик – це людина, яка шукає спасіння, але відкидає Христа, шукаючи виправдання де завгодно, тільки не в Ісусі Христі. Віруючий єретик – це християнин, народжений згори, в якого поступово з’являються сумніви у достатності жертви Ісуса Христа для спасіння. Тому, єретик шукає додаткового виправдання для свого спасіння у законі, в обрядах, у самобичуванні, у целібаті, в аскетизмі, і т.п.
 
Єретик може бути спасенним братом у Христі, але потім повертатися на плоть, розорювати свій храм, вагатися у відкупленні  Ісуса, і додавати до спасіння ще щось (зазвичай, постанови закону) – цим самим, відкидаючи Господа, Який його відкупив. Про таких єретиків Павло писав у посланні до Галатів: «О нерозумнi галати! Хто звабив вас не пiдкорятися iс­тинi; вас, перед очима яких зображений був Христос, нiби у вас розп’ятий? Одне тiльки хочу знати вiд вас: чи дiлами закону ви прийняли Духа, чи через навчання у вiрi? Hевже ви такi нерозум­нi, що, почавши духом, закiнчуєте тепер плоттю?» (Гал. 3:1-3). Це християни, які прийняли Христа, народилися згори, але, потім вони можуть заплутуватися у своїх думках, вагатися, і вважати вже недостатнім спасіння у Христі. Вони стрімко починають шукати: як все-таки знайти щось для того, щоб отримати своє спасіння? Саме ця плотська творчість у пошуках додаткового виправдання і призвела до появи великої кількості єресей – людських вчень, на яких дотепер ґрунтуються деякі конфесії та деномінації.
 
Отже, ми розуміємо, що єретиком може бути невіруюча людина, яка по-своєму шукає Бога, але відкидає спасіння через Ісуса Христа. Ми також розуміємо, що єретиком може бути християнин, який увірував у Христа, але, спокусився, завагався у достатності відкупительної жертви  Христа для спасіння, і шукає для спасіння чогось додаткового, тим самим втрачаючи своє спасіння, відкидаючи Христа, Який його відкупив.
Як наслідок, єретик – як віруючий, так і невіруючий – не спасуться, тому що обидва відкинули Христа. Можна також сказати, що віруючий єретик стає невіруючим, тому що, відкидаючи достатність відкуплення у Христі, тим самим відкидається і Сам Христос.
Тому, важливо пам’ятати, що ми відкуплені тільки Господом Ісусом Христом, і тільки через віру в Нього ми отримуємо спасіння.
 
Отже, єресь – це якесь вчення, яке передбачає, що до спасіння у Христі потрібно додати ще щось: або виконання закону, або обрізання, або добрі справи, або обряди, або благочесті, або аскетизм, або ще якісь вчення. Єретик – це той, хто замінює відкуплення у Христі чимось іншим. Єретик не приймає виправдання через Ісуса Христа достатнім.
 
Насправді, одразу після сповідання Ісуса Христа Господом – ми отримуємо спасіння, відкуплення, і прийняття Богом! Ми вже посаджені на Небесах: «Бог, багатий милiстю з великої Своєї любови, якою нас полюбив, i нас, мертвих за злочини, оживо­творив iз Христом, – благодаттю ви спасенi, – i воскресив iз Hим, i посадив на небесах у Христi Iсусi,…» (Еф. 2:4-6). Після народження згори нам потрібно зберегти своє спасіння, не розорити свій храм: «Хiба ж не знаєте, що ви – храм Божий i Дух Божий живе у вас? Якщо хто зруйнує храм Божий, того покарає Бог: бо храм Божий святий, а цей храм – ви. Hiхто хай не обманює самого себе. Якщо хто з вас думає бути муд­рим у свiтi цьому, той будь безум­ним, щоб бути мудрим.» (1 Кор. 3:16-18). Ми розорюємо свій храм своєю дурістю, своїм розумінням, що все-таки для спасіння потрібно ще щось! Якщо ми вагаємося у достатності жертви Христа для нашого спасіння, – ми виганяємо зі свого серця Духа Святого і Господа, Який нас відкупив.
Тому, нам потрібно твердо зберігати своє спасіння: «Христос, – як Син у домi Його; а дiм Його – ми, якщо тiльки смiливiсть i надiю, якою хвалимося, твердо збережемо до кiнця.» (Євр. 3:6); «Глядiть, браття, щоб не було в кого з вас серця лукавого i невiрного, аби вам не вiдступити вiд Бога Живого. Але наставляйте один одного щодня, доки можна говорити «нинi», щоб хто з вас не розлютився, звабившись грiхом. Бо ми зробилися причасниками Христа, якщо тiльки розпочате життя твердо збережемо до кiнця,» (Євр. 3:12-14).
 
Ніколи й нічого не додавайте до спасіння у Христі. Його жертви достатньо, щоб спасти усіх грішників на цій грішній землі. Більше немає жодних додаткових умов для спасіння. І якщо людина прийняла Ісуса Христа як Сина Божого, як Господа – ця людина народилася згори, в ній вже перебуває Дух Божий, вона вже – дитя Боже, якому приготоване вічне спасіння у Господі нашому Ісусі Христі!
 
 
Автор – Олексій Волченко