Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Гість: Сергій Цвєтков, автор та ведучий радіопрограми «Це реально»
Програма: «Світлі посиденьки»
Ведуча: Надія Кондратюк



  Цей випуск жіночої програми «Світлі посиденьки» ми запрошуємо послухати всіх чоловіків. Уперше в гостях у Надії Кондратюк – чоловік. А саме  - автор та ведучий чоловічої радіопрограми «Це реально» Сергій Цвєтков. Надія говорить із Сергієм про Світло. Те Світло, яке завжди перемагає темряву…

 

 «… Це питання обіймів завжди виникає, коли ми говоримо про дітей. Це те, на що нам не варто бути скупими. Не можна «переобнімати» свою дитину. Якщо ми говоримо про батьківство, завжди це питання виникає… А дружина – це перша людина, в якої ми можемо навчитись тих обіймів»

 

«Якщо ми любимо своїх дружин, то навіть є такі дослідження, які доводять, що обійми – цілющі, бо вони викликають в організмі такі процеси, які починають кровообіг поліпшувати. Це, в принципі, сприяє кращому самопочуттю, піднімає імунну систему до кращих показників захисту. Це дуже корисно і добре. Це гарний момент виявляти любов щодня не один раз, а багато разів» 

 

«По-перше, я вирішив і зауважив тоді, що мені варто більше запевняти свою доньку, що вона – моя донька і для мене цей факт сам по собі є цінним і приємним… І я побачив, що для неї це – цінне, як від обіймів, у неї піднімається настрій. Для неї це  - не просто слова і це  - дійсно важливо. Ну і [слід] планувати час для сім’ї і для дитини. Це теж те, що я зауважив…»

«Якщо говорити про підлітка, то я зауважив, що не варто акцентувати, чи зосереджувати свою увагу переважно на якихось настановах і науках, а варто вчитись розмовляти просто про якісь важливі або цікаві речі, не ставлячи собі за мету обов’язково якусь науку або висновки зробити з цієї розмови і пересвідчитись, що вона почула правильно…   Варто вчитись розмовляти, вже просто заради того, щоб один одного пізнавати, свої переконання, якісь думки, цінності… робити світлими»

 

«Захист батька  покликаний допомогти дитині вийти з цього вузького сімейного кола, пізнати світ. А пізнання світу – це завжди ризик. Батько завжди дозволяє більше. Батько дозволяє ризикувати,  навіть провокує ці ризики. Але дійсно ці ризики можливі, коли дитина впевнена, що батько захистить її, коли є оця опора, куди можна заховатись, повернутись, якщо щось піде не так у цьому пізнанні світу…»